Версія для друку Версія для друку

«Я завжди був маленьким і слабким, тому вирішив змінити цю ситуацію…» – Павло Булеца

У телевізійних програмах, соціальних мережах кожного дня ми бачимо багато цікавих особистостей: актори, співаки, громадські діячі. Але часто забуваємо, що люди, які дійсно варті уваги, знаходяться зовсім поруч. Нещодавно мені випала нагода поспілкуватися з нашим земляком, іршавчанином Павлом Булецою. Він молодий енергійний хлопець, який може стати прикладом того, як бути гідною людиною й патріотом, творити добро та допомагати ближньому.
− Закінчив Національну академію сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, де й почав займатися спортом. Я завжди був маленьким і слабким, тому вирішив змінити цю ситуацію… Обрав бойові мистецтва, тому що там є порядок, дисципліна й хороше оточення, – розповідає Павло.
Серед його досягнень багато перемог: змагання у Львівській області з рукопашного бою, аматорські поєдинки з боксу, чемпіонат України з годзю-рю карате, отримав золото на чемпіонаті України зі змішаних бойових мистецтв та багато інших. «Перемога – це не тільки грамоти, титули… Це тоді, коли ти програєш, падаєш, у тебе ніколи не виходить, а ти віриш і продовжуєш рухатися вперед». Найбільше в змаганнях цінує не нагороди, а нові знайомства, можливість поспілкуватися з цікавими людьми.
Зараз хлопець активно тренує молодь та дітей, щоби передати свої навички та досвід, і лагідно називає всіх «мої чемпіони». Для своїх учнів він не просто тренер, а справжній наставник, зразок для наслідування, що готовий дати пораду та допомогти знайти вихід із будь-якої ситуації. За його словами, зараз багато батьків перестало вірити у своїх дітей, а це «величезна проблема для нашого майбутнього». Ніколи не говоріть своєму синові, що він слабкий, не витримає навантажень, і цей спорт не для нього, адже кожен може досягти успіху, якщо дійсно цього хоче. Крім того, це загартовує не тільки тіло, а й дух, формує характер, вчить невпинно йти до своєї мети, долати перешкоди.
Неоголошена війна, що розпочалася в нашій країні у 2014 році, також не залишила юнака байдужим. Павло – колишній військовий та ветеран АТО, проте на цю тему розмовляти не хоче, бо болить… А я й не наполягала, адже розумію, як важко згадувати ті невеселі картини. «Просто хочеться, щоб хлопці поверталися живими і здоровими до своїх батьків».

Якщо описувати мого співрозмовника в декількох словах, то перше, що спадає на думку – це чуйність і доброта. Навіть на сторінці хлопця в соцмережі бачимо напис: «Допоможу вам, чим зможу…Поважайте один одного». Благодійність – ще одна вагома частина життя юнака, цим він почав активно займатися після повернення з АТО. У його відеозверненнях постійно бачимо заклики до громадян, прохання не бути байдужими до чужих проблем… Дитячі будинки, малозабезпечені сім’ї, безхатьки на вулицях та, навіть, забруднення навколишнього середовища завжди турбувало серце й душу парубка. Павло переконаний, що якщо кожен буде поважати ближнього, підказувати і допомагати, то в усьому світі все дуже швидко зміниться на краще.
Нам завжди потрібні модні «цяцьки» і, взагалі, якісь круті речі, а комусь просто потрібна їжа і одяг, щоб не було холодно… У мене немає якихось зареєстрованих фондів чи організацій, тому велике прохання для кожного: виділіть 5 хвилин, щоб переглянути свій гардероб і знайти якусь курточку чи штани. Я не змушую нікого давати щось мені, ви все можете зробити самі, бо впевнений, що знаєте таких людей, які дійсно цього потребують.
У вільний час він любить ходити на природу, і мріє «створити якусь річ, щоб і після того, як мене не стане, вона допомагала іншим». На питання про риси, які Павлові не подобаються в людях, почула відповідь: «Усі такі поняття, як ненависть, злість, заздрість ми повинні викорінювати! Порада для всіх: живімо, творімо і радіймо, бо життя занадто коротке!» 
Дійсно, ми часто забуваємо про те, що кожному з нас відведений обмежений час, забуваємо про людей, які нас оточують, про природу, якій, не думаючи про наслідки, наносимо шкоду. Тому творіть добро, допомагайте тим, хто цього потребує, адже людина існує доти, поки робить хороші вчинки.

Богдана Рябець

Ваш отзыв

Ваш коментар