Версія для друку Версія для друку

У БІЛКАХ РАДІО БУЛО ЩЕ В 60-ИХ РОКАХ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ

Нині лише на Закарпатті є кілька обласних радіостанцій. І цим нікого не здивуєш. А раніше, кілька десятків років тому, радіомовлення вважалося певною мірою рідкістю чи розкішшю. Хоча, якщо заглибитися в місцеву історію, то у Білках радіо було ще у 60-их роках XX століття. Про це вдалося віднайти певну інформацію.
Спочатку радіовузол у Білках виконував роль своєрідного інформаційного знаряддя в руках колгоспу. По радіо давали наряди, підбивали певні підсумки, вказували на недоліки в роботі тощо. Вихід в ефір здійснювався хаотично.
Не є таємницею, що в ті часи керівництво державою і на місцях здійснювала тодішня партія. У 1973 році секретарем парткому у Білках обрали Петра Пітру. За його словами, відразу звернув увагу на роботу радіомовлення. Каже, що в студентські часи активно співпрацював з обласними газетами та радіо. Згодом очолював відділ радіомовлення у Сваляві. Отже, на той час Петро Юрійович уже здобув хороший журналістський досвід. Йому було дивно, що на радіо збирали всіх бригадирів колгоспу, обговорювали будь-що. Новоспечений парткомівець поставив собі за мету реформувати місцеве радіомовлення. Вважав, що його треба використовувати для інформування громадськості про певні події, пропагування популярних на той час ідей тощо. Важливо, що було встановлено дні і час виходу в ефір. Мовлення поширювалося на Білки та Імстичово.
Як розповідає Петро Пітра, з часу його приходу в місцеве партійне керівництво на радіо виступав актив згаданих двох сіл. Тоді створили спеціальну раду, яка призначала дикторів. Одними з перших були Юрій Сенина та Марія Станко. Підсумки роботи проводили кожного дня. Для цього широко використовували місцевий радіовузол. Спеціалісти й бригадири розповідали перед мікрофоном про роботу ланок, агрегатів, називали передовиків і тих, хто відстає. Був і прес-центр, який мав кілька різних розділів. Виступали також талановиті представники художньої самодіяльності.
На радіо в Білках «крутили» пісні на замовлення. Випускали в ефір радіогазету. Це означає, що начитували новини також з друкованих засобів масової інформації. Готував цю газету Емануїл Качер. Він розповідав про успіхи, яких досягають хлібороби під час жнив, про передових комбайнерів тощо. На потреби цієї структури голова колгоспу в Білках Петро Білинець грошей не жалкував. Згодом закупили нову апаратуру. Із цим неабияк допоміг тодішній головний інженер Іршавського районного вузла зв’язку Михайло Січ. Колгосп подбав і про те, щоб у дворогосподарства білківчан провести радіоточки та забезпечити їх «Галею».
Як відомо з деяких історичних згадок, День села урочисто почали святкувати ще з 1968 року. Радіо тут теж згодилося. В ефір подавали репортаж із святкування.
Після закупівлі нової апаратури мовлення вже велося на другому поверсі поштового відділення у Білках. Одним з дикторів тоді був місцевий активіст Олександр Чорба.
Під час підготовки цієї статті вдалося віднайти ще чимало цікавих фактів про роботу радіо в Білках, які заслуговують на окрему тему. В одному з найближчих номерів газети з цього приводу буде подано нову публікацію.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар