Версія для друку Версія для друку

СІВ СИН У МАШИНУ …

Привіз син батька в пристарілий дім:
− Тут ти будеш жити і відпочивати
Почув батько ті слова й трохи не зомлів:
− Синку, не забудь мене колись згадати,
Посиди зі мною ще хоча б хвилинку.
− Не заводь пісню стару, батьку, все тут будедо ладу
Ти ж бо знаєш − забравши дітей і Яринку,
Відпочивати в Турцію йду.
Сів син до авто і не оглянувся,
Старий батько сумирно подививсянащадкові у слід,
Повернувся в келію, мовчки роздягнувся,
І не стримати з очей гарячих сліз.
Сів та дивиться з-під сивих брів −
Навкруги пустка, лиш біль душу крає,
А понад віконцем кружляє зграя голубів −
Немов малеча дідуся гукає.
На цій землі поміж людьми усяке буває,
Багатство душу сліпить, а проте
Господь все знає і колись спитає.
І той суддя для нас справедливий буде

Марія Звонар,
с. Осій

Ваш отзыв

Ваш коментар