Версія для друку Версія для друку

районка – улюблена газета нашої сім’ї

Щороку передплачую 2 – 3 періодичні видання і вже понад 20 літ – районку. «Нове життя» є настільною газетою нашої сім’ї. Особливо останнім часом вона дедалі змінює своє обличчя, стає більш змістовною, цікавою, доступною, правдивою…Тому й стає більш затребуваною.
Та часто через брак коштів люди похилого віку не мають можливості її передплатити. Пенсії надто мізерні,часто на хліб не вистачає грошей. А жити якось треба.І ліки потрібно придбати,і за комунальні послуги вчасно розрахуватися, і з одягу щось прикупити.
Скажу й таке. Ми часто чуємо про подорожчання періодичних видань та наша районка залишається майже незмінною.
Я люблю перечитувати статті, інформації, новини, вітання у кожному свіжому номері. Із нетерпінням чекаю не тільки я,а й вся моя сім’я виходу районки, та найбільше нашу турботливу, відповідальну листоношу Оксану Федорівну Глебу, бо хто, як не вона, знає майже кожного передплатника газети в гірському селі Крайня Мартинка.
До речі,хочу сказати слова подяки всім працівникам ТзОВ «Редакція газети «Нове життя», зокрема Михайлу Ісаку, Василю Шкірі, Івану Кополовцю, усьому колективу газети за те, що повсякчас дбають, щоб шпальти газети були цікавими і змістовними, доступними для читача.
Найбільше звертаю увагу на сторінки «Соціальний пульс Іршавщини»,»Спортивна арена», «У вечір суботній», «Боржавська хвиля», «Суботні вечорниці», «Куток гумору й сатири під редакцією Ферка Жаливи» та ін. Своїми враженнями від прочитаного в районці часто ділюся із знайомими, сусідами, родичами, особливо з літніми людьми, бо їх найбільше цікавить життя району, чим, напевне, і запалюю іскру зацікавлення до передплати «Нового життя». Саме з моєї ініціативи родичі і сусіди передплачують районку. За це їм щире спасибі!
Тому раджу всім читачам: передплачуйте не тільки ви, а й долучайте до цього своїх друзів і знайомих, сусідів і родичів. А ще поспішайте розповісти на сторінках газети цікаву історію, пишіть про події, які відбуваються у вашому населеному пункті, про друзів і знайомих, які навіть в цих непростих умовах добилися успіху. Як педагог, звертаюся до колег по професії: газета допомагає глибше пізнати життя глибинки, відкриває призабуті історією імена, розповідає про те, над вирішенням яких проблем працюють органи місцевого самоврядування, які повинні поліпшувати роботу освітніх, медичних і освітньо-культурних закладів.
Життя не стоїть на місці. Тому потрібно тримати руку на пульсі часу.І в цьому допомагає нам районка.

Наталія ДАНКАНИЧ,
вчителька Підгірнянської ЗОШ І-ІІ ступенів.

Ваш отзыв

Ваш коментар