Версія для друку Версія для друку

Підприємство впевнено тримає марку провідного виробника абразивного інструменту

У ті часи, коли почала писатися історія абразивного заводу, у колишньому Радянському Союзі панувала планова економіка. Керівник новоствореного підприємства аніскілечки не переживав про збут продукції. Він наперед знав свого покупця, не хвилювався за її якість. Не було проблем із кадрами. Випускники шкіл охоче йшли працювати на завод. Тут вони оволодівали професією, мали достойну заробітну плату. Підприємство працювало у дві – три зміни.
– 28 січня 1946 року рішенням Іршавського крайового виконавчого комітету на базі об’єднання наявної пилорами, майстерні з обробки шкіри, столярної майстерні, майстерні первинної обробки льону, водяного млина, миловарні і майстерні з пошиву та ремонту одягу й взуття було створено промисловий комбінат, – розповідає в.о.голови правління ПрАТ «Іршавський абразивний завод» Іван Половка. – Першим керівником підприємства було призначено Гейзу Гейзовича Сийкельгіді, а з 1950 року його очолив Степан Андрійович Александров.
Із року в рік комбінат нарощував свої потужності. Так, у Сілецькому кар’єрі було налагоджено виробництво бутового і бруківного каменю, в гірському селі Лисичово запрацювала кузня «Гамора». У 1949 році на земельній ділянці, де тепер розміщена головна площадка ПрАТ, яку передало Ільницьке шахтоуправління, промисловий комбінат розмістив пилораму, столярний цех з виготовлення меблів на замовлення, виробництво канцелярських товарів та шліфшкурки.
У 1953 році промкомбінат очолив Євген Давидович Кац. Він теж зробив чимало для розвитку підприємства, яке давало молоді не тільки роботу, а й старт у майбутнє. Чимало з юнаків і дівчат вступали на заочне навчання у вузи і технікуми, здобували технічну освіту і продовжували трудитися на підприємстві.
31 грудня 1959 року рішенням облвиконкому Закарпатської області побутові майстерні комбінату були передані на баланс артілі «Перше травня», а виготовлення меблів та ковальське виробництво передано іншим промисловим підприємствам. Завод почав переходити на випуск абразивних кругів.Спеціалізація дала свої плоди. Тепер уже не треба було розпорошувати сили на випуск іншої продукції, а взялися за удосконалення абразивних кругів, які потребувала промисловість.
У результаті проведеної економічної реформи в 1965 році Іршавський окружний промисловий комбінат, підпорядкований окружному Львівському раднаргоспу, було передано до Міністерства верстатобудівної та інструментальної промисловості СРСР, а 28 січня 1966 року комбінат перейменовано на Іршавський завод абразивних виробів Головного управління по виробництву абразивного і алмазного інструменту.
У 1960-1961 роках підприємство розпочало роботи з освоєння виробництва зачисних армованих абразивних кругів на бакелітовій зв’язці методом гарячої формовки по технології, розробленй Львівським лісотехнічним інститутом.
На той час технічну службу комбінату очолював головний інженер Роман Михайлович Лаврович, людина унікальних організаторських здібностей та неймовірної працездатності, який згуртував навколо себе висококваліфікованих спеціалістів-ентузіастів своєї справи Б.Г.Якубовича, О.К.Ціберева, І.М.Боднар, І.М.Шпака, М.П.Лашина, А.В.Меренича, В.Є.Поповича, М.Ю.Скоблея, М.А..Галас, В.Л.Шімона, В.Ю.Дана, Е.Д.Денісова, Ю.І.Мондика та інших, завдяки яким протягом 1965-1974 років підприємство забезпечило освоєння виробництва зачисних і відрізних армованих абразивних кругів на бакелітовій зв’язці методом гарячої формовки, виробництво фібрових дисків (за їх освоєння головний інженер Р.М. Лаврович та інженер-технолог Б.Г. Якубович були нагороджені дипломами ВДНГ СРСР), магнезіальних кілець та шліфувальних брусків. Освоєні виробництва були розміщені в старих пристосованих будівлях комбінату, побудованих в післявоєнні роки.
Із 1974 по 1975 роки завод очолював директор Віктор Петрович Машков, а з 1975 по 1985 роки – Іван Петрович Бокотей.
У 1975 році, коли постало питання збільшення обсягів виробництва, було розпочато першу чергу реконструкції заводу. Господарським способом збудовано приміщення дільниці абразивного інструменту на бакелітовій зв’язці (модульного типу) з адмінбудівлею, а протягом 1980-1985 років за рахунок централізованих капіталовкладень проведено другу чергу реконструкції заводу, в результаті якої зведено корпус із виробництва абразивного інструменту на бакелітовій зв’язці (виробничою площею 2700 м2) з побутовим корпусом, котельню та компресорну.
У 1971-1986 роках технічну службу очолював головний інженер Вадим Андрійович Борисов, який залучив до проведення технічного переозброєння виробництва заводу таких провідних спеціалістів, як Б.Г.Якубович, І..В.Половка, В.Є.Попович, В.П.Кобаль, І.І.Боднар, Ф.А.Чийпеш, В.А.Микита, В.К.Бокотей, П.І.Савко, В.І.Рябець, І.І.Пирога, І.А.Худанич, В.В.Мелай, Є.В.Попович, В.В.Драгунцов, В.І.Завидняк, М.А.Галас, О.І.Бреус, Д.В.Гринюк, В.В.Луцанич, М.А.Попович. У результаті проведених робіт було впроваджено технологію холодної формовки абразивних кругів на бакелітовій зв’язці, розроблено, виготовлено та впроваджено у виробництво високопродуктивні способи та механізацію з розрівнювання, укладки та формовки армованих кругів, нову конструкцію бакелізатора для термообробки абразивних кругів з високою якістю. Все це дозволило значно збільшити продуктивність праці, покращити якість продукції і умови праці, а завод перетворити в сучасне потужне підприємство з річним обсягом виробництва в 9 тисяч тонн абразивного інструменту на рік.
Поряд із розвитком виробництва велику увагу керівництво заводу приділяло соціальному будівництву, яке велося господарським способом. В Іршаві по вулицях Чапаєва і Енгельса виріс цілий мікрорайон для абразивників. У 1983 році зведено дитячий комбінат на 160 місць з котельнею. Всього на той період було побудовано більше 170 квартир для працівників заводу.
У 1985-1986 роках завод очолював директор Василь Антонович Карабиньош, а з 1986 по 2007 рік цю посаду обіймав Василь Андрійович Дубішко. 

У 90-х роках минулого століття для підприємства на фоні світової кризи та з розпадом колишнього Радянського Союзу для абразивного заводу настають нелегкі часи. Підприємство втрачає ринки збуту, падають обсяги виробництва, не вкладаються кошти в перспективу його розвитку, і як результат, на кінець 2007 року він лпиняється на грані банкрутства.
У 2008-2010 роках завод очолював директор І.В.Половка, а з 2010 по 2011 рр. – Є.С.Репецький. А з приходом головного акціонера (шляхом викупу контрольного пакета акцій ЗАТ «Іршавський абразивний завод») акціонерне товариство розпочинає своє нове життя.
– Проведено оптимізацію затрат на виробництво та використання грошових коштів, – каже І.В.Половка. – Впроваджуються в життя організаційно-технічні заходи по забезпеченню виробництва якісної продукції, зниження собівартості виробництва. Особлива увага приділяється реалізації продукції і як результат- на кінець 2009 року завод вийшов на прибуткову роботу. Значний вклад внесли в цю справу провідні спеціалісти підприємства В.Є.Попович, Ф.А Чийпеш, В.В.Коровський, М.В.Кебелеш, І.І.Пирога, І.М.Егреші, Є.В.Попович, В.К.Бокотей, В.Ф.Петришинець, М.В.Куртинець, Ю.М.Яцура, І.І.Дубровський, М.М.Химинець та ін.
Розроблено проект будівництва нового формовочного відділення армованих відрізних кругів на бакелітовій зв’язці (потужністю 2,5 млн. кругів у рік) з використанням механізованого високопродуктивного сучасного формовочного обладнання фірми Подджі Паскуаліно (Італія) та новітньої технології виробництва абразивного інструменту.
Протягом 2011-2018 років завод проводить будівництво нового формовочного відділення з установкою сучасного пресового обладнання вже вище згадуваної італійської фірми та введення його в експлуатацію.
У 2018 році підприємство очолив Іван Петрович Васильцюн. Хоча ніколи не працював на виробництві, однак зумів швидко освоїти технологію виготовлення абразивних кругів. Він налагодив тісні зв’язки з Азербайджаном, Молдовою і Грузією. Майже вдвічі збільшив виробництво продукції. Подбав також про належні умови праці та збільшення заробітної плати робітникам та інженерно-технічним працівникам. Минулорічні місцеві вибори внесли корективи в долю Івана Петровича – його обрано заступником голови Іршавської ОТГ. Та він не забуває про очолюване підприємство – часто навідується сюди, спілкується з його працівниками. Тепер, за його словами, на новій посаді робитиме все для того, щоб завод і надалі високоефективно працював, наповнював місцевий бюджет відповідними коштами і водночас високо тримав марку провідного виробника абразивного інструменту України.
Редакція газети «Нове життя» щиросердечно вітає свого надійного партнера із 75-ою річницею заснування підприємства і бажає заводчанам нових успіхів і процвітання на благо рідної Вітчизни!

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар