Всяка боротьба − це одвічне сито.
Породжує алмаз, руду немиту
І думки: у часі ти − мить прожита,
Щастя точно не із золота лито.
Скільки важиш між тисяч і центів?
Таке просте запитання в тренді.
Якби ж гармонія мала агентів,
Простота стала схожою на денді.
Добре, як доля малює майбутнє,
Зовсім не списує у вчорашній день,
Час не кладе на коліна, могутньо
Рве бажання чути мажорних пісень…
Іван КОПОЛОВЕЦЬ