Версія для друку Версія для друку

Що на нас чекає завтра. Чи настане гідне життя?

Напевне, кожен із нас задає собі питання:що коїться останнім часом у нашій державі у сфері нашого з вами життя. Я не політичний чи економічний аналітик, а проста звичайна людина з вищою сільськогосподарською освітою і часто задумуюся над минулим, теперішнім і майбутнім. Що на нас чекає завтра? Як житимуть наші діти, внуки і правнуки?
Всі ми в очікуванні того, коли нарешті держава буде піклуватися про гідне життя своїх громадян. Згідно з Конституцією України, ми всі маємо право на безкоштовну медицину, освіту, пільги окремих категорій людей, але, на жаль, все це лише на папері. Всюди потрібно дати хабаря, якщо людина лікується, або віддати дитину десь на навчання до вишу. Всюди існує своя такса. Хіба ми, закарпатці, зі своїми природними надрами, курортами, митницями, газопроводами та електролініями, які ведуть до Європи, заслуговуємо такого життя? Та не лише ми, а й всі жителі України. Коли з екранів телебачення звучать фрази, що через 15 – 20 років не буде чим платити пенсії людям, які будували цю країну від колгоспної ферми до металургійних гігантів, які потім перейшли до рук можновладців-олігархів. Ось над цим варто задуматися всім нам, коли обираємо собі нових претендентів – депутатів усіх рівнів, а не дивитися лише, які вони гарні на бігбордах та буклетах.
Тепер перед нами чергові місцеві вибори. Напрошується питання: для чого проводили вибори в грудні минулого року? Через десять місяців повторюємо те саме. Невже не можна було дочекати дотепер? Добре, де обрали головами ОТГ чи депутатами людей, які вже свого часу обіймали ці посади. А там, де обрано нових людей, я переконаний, що жоден із нас був би не в змозі проявити себе на цій посаді за такий короткий період роботи. А обов’язки на голів і депутатів покладено чималі. І не всім з них під силу боротися із викликами сьогодення, а тим більше, коли вони є висуванцями тієї чи іншої політичної партії, яких розвелося як грибів після дощу, і не знають бідолашні, до якого кошика застрибнути, до якого хазяїна йти в найми.
Скоро в Україні не буде стільки людей, як політичних партій, які ведуть між собою війни, замість того ,щоб об’єднатися і працювати на благо рідного краю.
Люди вже сміються, спілкуючись між собою, що перед виборами всі ходять «у народ», щось обіцяють виборцям, а потім протягом п’яти років ні духу ні слуху, головне, що їх обрали, і вони в змозі вирішувати питання на свій особистий розсуд. І ще диву даєшся, коли держава повертає гроші партіям, які пройшли до парламенту, себто, перекладають гроші з однієї кишені до іншої.
У народі кажуть: «Обіцянка – ганка, а дурневі – радість». На жаль, ми всі з вами, шановні виборці, ведемося від виборів до виборів на пусті обіцянки, бо наразі в державі всім правлять гроші, а не здоровий глузд громадян. Так і живемо обіцянками, надіючись на манну небесну. А виборчі бюлетені? Кожного разу іншого зразка. Я побачив теперішні бюлетені і подумав, що сам ледь у них розбираюсь, а 70-80-річна бабуся напише цифри так, як там вказано? Чи, може, все це робиться навмисно?
Отож, попереду вибори і від того, кого ми з вами оберемо на керівні посади голів та депутатів ОТГ, залежить наш добробут і добробут наступного покоління.
Шановні виборці! 25 жовтня зробіть свій правильний вибір!

Іван ЛЕНДЄЛ,
с. Арданово

Ваш отзыв

Ваш коментар