Серед тем, на які не тільки в нашому районі, в Закарпатті але і у всій державі практично не звертають уваги, є проблема погіршення кормової бази бджільництва. Для забезпечення розвитку галузі бджільництва в районі та області необхідно вивчити багатий досвід прикордонних країн ЄС з комплексного розвитку народногосподарського комплексу, де галузь бджільництва займає вагоме місце та рентабельно функціонує. Особлива увага в країнах з передовим бджільництвом приділяється забезпеченню бджіл природними медодаями, в тому числі за рахунок суттєвого покращення кормової бази бджільництва шляхом цілеспрямованого культивування медодайних деревних, кущових та трав’яних рослин на землях, що дозволяють таке культивування.
Показовим є приклад, зокрема Угорщини (площа 93 тис. км2), де на душу населення країни виробляється найбільше меду в Європі – близько 3,1 кг. Загальний об’єм товарного меду, що виробляється в Угорщині, складає 25-30 тис. тонн, з яких близько половини – це мед з білої акації. Для порівняння в Україні (площа 603,6 тис. км2) щорічно виробляється близько 90 тис. тонн меду, 70% з якого це мед з просапних культур, що має найнижчу ціну на світовому ринку та менший за ціну меду з білої акації в три рази. В Угорщині зосереджено 2/3 наявних в Євросоюзі насаджень з білої акації. Ця рослина дуже широко культивується та формує основу енергетичної безпеки країни. Біла акація характеризується дуже високою медодайністю (понад 500 кг нектару з гектару). Калорійність деревини прирівнюється до деревини дуба звичайного, тоді як енергія росту білої акації випереджає енергію росту дуба звичайного в 4,5 рази. Уже в чотирьох річному віці на 1 гектарі суцільного акацієвого лісу в ґрунті накопичується близько 300 кг азоту за один рік. За цим корисним показником біла акація є абсолютним лідером. Унікальність білої акації полягає в тому, що сумарний економічний ефект непрямого лісокористування (мед, азот у ґрунті та ін.) в 3,5 рази переважає прямий прибуток від деревини акацієвого лісу у віці зрілості.
Саме тому, в багатьох прогресивних країнах вирощування медодайних дерев є справою вигідною, саме тому ці проекти розробляє та фінансує держава. Для довідки, зокрема в Угорщині, спеціально для потреб бджільництва культивують понад 30 порід дерев та кущів, близько 20 видів трав’яних рослин.
Іршавський район та й Закарпаття в цілому мають потужний потенціал для широкого культивування цілої низки медодайних культур. Пересічний рельєф, різноманітна вертикальна зональність, високий відсоток земель захисного функціонального призначення дозволяють розробляти та впроваджувати відповідні програми диверсифікації (зміни) лісокористування та складу деревних та кущових культур, щоб подібно до Угорщини, принципово підняти обсяги товарного виробництва в галузі бджільництва та формувати енергетичну безпеку району та області.
Пасічникам для успішного культивування білої акації з насіння, необхідно проводити його передпосівну підготовку – скарифікацію (механічне пошкодження оболонки насінини). На практиці – це зручно здійснювати змішавши насіння акації з найдрібнішою фракцією камінців 2-6 мм (кар’єрний висівок) у пропорції 1:10 та інтенсивно вимішуючи цю суху суміш впродовж 3-5 хвилин електричною дриллю з міксерною насадкою у металічному відрі. Потім цю суміш необхідно додати 3 частини річкового піску, змішати, долити окропу до інтенсивного зволоження і залишити на ніч, розгорнувши тонким шаром на горизонтальній поверхні. Обов’язково висаджувати на наступний день, загортаючи невелику порцію насіння разом з піщаним баластом у вологий ґрунт на глибину 3-5см. При запізненні з посівом насіння білої акації дасть інтенсивні ростові пагони, які неминуче будуть пошкоджені при посіві, що різко зменшить живучість насіння.
Заготовляти насіння акації білої краще пізно восени, після перших заморозків, протягом всієї зими, навіть весною. Висушене насіння можна зберігати до трьох років. Висівати насіння можна з березня до червня. Краще планувати висівання білої акації напередодні прогнозованого циклону дощів.
За матеріалами комплексної програми розвитку бджільництва в Закарпатській області.
Юрій САМОРИГА,
пасічник.
