Версія для друку Версія для друку

Уроки добра

На теренах літератури для дітей та юнацтва Іршавщини Василь Шкіря – чи не найвідоміший. Його книги казок, детективів та фентезі виходять так часто, що фахівці не встигають давати їм належну оцінку. Проте надзвичайно позитивно казки В.Шкірі оцінює читач. Та й колеги по перу та професіонали з різних комісій по присудженню літературних премій, адже він – чотириразовий лауреат премії імені Ф. Потушняка й по одному разу – Всеукраїнскької премії імені В. Кобилянського та дипломант конкурсу «Книжкова толока – 2014».
Зовсім недавно іршавчанин подарував читачеві нову книгу «Бітанґа», в підзаголовку якої зазначається, що це пригодницько-фентезійні, детективні й автобіографічні повісті. За традицією книга появилась у Всеукраїнському державному видавництві «Карпати» з головним редактором якого, Борисом Кушніром та директором Віктором Браславцем, В. Шкіря співпрацює давно.
Відкривається нова збірка повістю-детективом «Бітанґа», яка дала назву всій книзі. Уважний і постійний читач літературного доробку Василя Васильовича помітить, що це удосконалена й перероблена версія його книжки «Король жебраків», яка вийшла в 2006 році.
На відміну від попереднього видання нинішня редакція більш динамічна, сюжет загострений і осучаснений, бо йти в ногу з часом – одна із примітних рис автора.
Стосовно творчості автора-казкаря, то питання вибору – як бути сучасним дуже складне. Але досвід, аналітичний тип мислення виводить автора на нові горизонти. Якщо говорити суто практичними, прагматичними словами, то Василь Шкіря тонко відчуває подих сьогодення, орієнтується на сучасну психологію підлітків, озброєних цифровою побутовою технікою і своєрідним, непритаманним старшому поколінню мисленням. Технічний прогрес розвивається так швидко, що старше покоління за ним не завжди встигає, а молодь живе в цьому просторі як риба в воді, користується ним у своєму самоствердженні і світоглядному розвитку. Ми тільки тепер усвідомлюємо, як далеко ми залишилися у своєму розвитку в радянському совку, коли світ ішов одним шляхом – розвитком науково-технічного прогресу, пов’язаним із життям людини, а ми теж розвивали його, але, тільки у військово-промисловому комплексі. До побуту совок не доходив, бо це було небезпечно з точки зору ідеології то пахло «тлетворным влиянием Запада».
Всі історії вміщено автором у новій книзі – зіткнення добра і зла. Добро перемагає зло, бо так має бути за законами жанру, в якому він працює. А допомагає цьому динамічний сюжет, індивідуально виписані образи героїв, майстерно зображені коливання їх внутрішнього світу в складних життєвих ситуаціях. Всі основні герої – діти чи підлітки, які мають підтримку батьків чи старших друзів. Це можуть і фантастичні персонажі як карлик у «Бітанзі» чи Баба-Яга в інших історіях. Включення в канву оповідок із реального сучасного життя казкових персонажів майстерно вмонтована і в читача не викликає жодних сумнівів щодо присутності цих героїв. Для досягнення позитивного результату, подолання зла всі засоби прийнятні. А добро ніколи не користується грубою силою, обманом чи шантажем. У складних життєвих ситуаціях перемагають зло Василько із «Гірського живчика на контрабандній рані», Іванко та Андрійко із повісті «Небезпечна краса» та зайчик із пригодницької повісті-казки « Житіє зайчика-контрабандиста».
За детектив Василь Шкіря взявся вперше, хоча ще з дитинства залюбки читав твори Агати Крісті, А. Конан-Дойля, Жоеля Діккера, Бориса Акуніна… Його «Гірський живчик на контрабандній рані» заслуговує на особливу увагу. Відчувається емоційна напруга сюжету, тут відсутні довгі описи і ліричні відступи, побічні теми. Свою увагу письменник сфокусовує на дідусі Денисі Добрі, який уже давно запримітив, що у їх лісі твориться щось дивне. Коли сонце ховається за гори, туди прямують іномарки, у салоні яких сидять невідомі люди. Сільський нишпорка Денис Добра довго вистежував незнайомців, навіть увійшов їм у довіру. Невдовзі переконався, що це звичайні контрабандисти, які переправляють через кордон сигарети і героїн. Турбувало інше: чому цього не бачить поліція і прикордонники? Саме завдяки пильності дідуся Дениса Добри (раніше він працював у міліції) і маленького Василька було затримано трьох учасників злочинної групи.
Василь Шкіря каже, що написання гостросюжетної повісті до глибини душі захопило його. Складну ситуацію він розплутував разом із детективом Денисом Доброю. І чим складніша і заплутаніша справа, тим легше її розв’язувати. Ця тема настільки його зацікавила, що, переконаний, в недалекому майбутньому ми побачимо нове чтиво письменника. Його вже підтримав відомий український письменник Андрій Кокотюха, який запропонував і надалі працювати у цьому напрямку. Адже тут ціла царина, незвіданий скарб, незаповнена ніша в детективній літературі.
У всіх цих історіях тонко виписані два світоглядно протилежних табори. Мета одного – жити тільки для себе, незважаючи на інтереси інших, норми закону та моралі, а іншого – добро, хоча б його часточка, повинна бути у кожного, бо кожна людина заслуговує на своє щастя. Це споконвічна, але, на жаль, і сучасна тема. Не дати зачерствіти юним душам, засіяти їх добрими намірами – основна мета письменника, твори якого адресовані юні. Краса і добро врятують світ, убезпечать людей від заздрості, черствості і зла. Такі думки, такі висновки приходять у голову, коли читаєш твори Василя Шкірі. Прочитайте і ви.

Михайло ЦІЦАК,
с. Імстичово.

Ваш отзыв

Ваш коментар