Читалники й чекалники
На псавтирю запросили
Читалників дисять,
Така типирь у нас норма,
Такий закон письций.
Бо кругом – коронавірус,
Карантин, ексцес
У село прийшов папірус –
Грип такий воскрес.
Айбо Анця Пислякова
Нараз ґвалт зняла:
−Я никого ни боюся,
Я вам ни така!
Будуть в мене на псавтирі
Й фамильяші –
Кум, сусіди, шовгорове,
Чилядь до душі.
Най’ся піп з дяком молить,
То їм добре йде,
А мене лем то колише
Тко до’ня прийде.
Так і було: піп’ся молить,
Читаки − читавуть,
А чеканники в забаві
Час собі вбивавуть:
Митьо з Юром карти люблять,
У Фейсбуці – Юля,
А Микула з невістками
Гадать на пасули.
Були там парадьошки
З Греції, Італії,
Що хвалилися усім
Ош які в них талії.
… Закінчилися псалми,
Параклист, припіви,
Пішли з хижі читалники,
Чекалники сіли.
Што там було на столах,
Тяжко розказати.
Була й палинка дурна,
Почали співати.
Не молитву, не псалми,
Реп та сколомийку,
Кум пуд стіл упав бухий,
Захропів, як свинтус.
Онь пуд рано розійшлись
Гості із псавтирі –
Боком, скоком, ткось приліг
Пуд хлівові двирі.
***
Пак хвалилася в селі
Анця Пислякова:
−Було в мене добре всім,
Най будуть здорові!
Про молитву вна мовчить,
Бо її й не чула,
Крива Анці голова
Лем в палинці була.
***
Через тиждень там, ци два.
Ґвалт в селі почався –
За чекалників усіх
Новий вірус взявся.
Михайло ЦІЦАК,
с. Імстичово.
