Версія для друку Версія для друку

Йосип Надожді 25 років був бировом Собатина. Тепер у селі старостує Антон Баник

Майже щодня можна зустріти в центрі Іршави колишнього бирова Собатина Йосипа Надожді. За звичкою зайде в районну раду,райдержадміністрацію,ОТГ, щоб поспілкуватися з керівниками району і міста, поділитися враженнями про ту чи іншу подію, порушити наболілу для села проблему. Та мало хто із молоді знає, що він 25 років був бировом, три рази поспіль односільчани довіряли йому свою долю – обирали депутатом Іршавської міської ради. Як міг, так працював, старався зробити для блага людей щось корисне, намагався ввійти в становище кожного, при можливості допомагав тим, хто потребував його підтримки.
− Ромське населення Собатина – одне з найбільших на Закарпатті, − розповідає Й. Надожді. − Треба було у всьому навести лад. Лісники й дотепер скаржаться, що наші люди вирубують ліси. Десь у цьому правда є. Але, повірте, роми не спроможні платити за дорогий газ. Взимку майже ніхто з них ніде не працює. А грітися чимось треба, адже у нас багато малих дітей. От і доводиться йти з сокирою чи пилкою в хащу, рубати дрова, аби не померзла малеча. Це вже держава винна, що такі ціни встановлено на голубе паливо.
Постійно турбувався Йосип Надожді й про те, щоб у село курсував рейсовий автобус. Йому завжди йшли назустріч в АТП. Раніше добиралися з Іршави додому на таксі, але останнім часом ціни піднялися до небес, не кожен може собі зробити задоволення – приїхати додому на таксі.
Чому саме присілок Іршави назвали Собатином, важко сказати. У перекладі з угорської воно означає Суботнє село. Ромів здебільшого в суботу можна побачити на базарі. Вони завжди мають що продати, непогані бляхарі, раніше виготовляли комини на будинки і цівки для грубки. А ще вони масово виготовляють труби для стічних вод. У цьому їм конкурентів нема. Роми мастаки на те, щоб прихвалити свій товар. Вони успішно торгують на ринках Мукачева, Виноградова, Хуста, Сваляви, Берегова чи Ужгорода.
Щодо зайнятості населення, то тут не без проблем. Більшість із жителів не працюють ніде. Однак останнім часом вони влаштовуються на роботу в Заріччя, допомагають вирощувати овочі. Це, звісно, нелегка праця, але вони, якщо хочуть, вміють засукати рукава і працювати до сьомого поту. Про багатьох із них від зарічан надходять тільки хороші відгуки.
А є серед ромів і такі, що регулярно виїжджають на заробітки у Чернігівську та Житомирську області та Київ. Вони там займаються будівельними роботами і непогано заробляють. У багатьох з них є власні автівки.
Є у ромів іще одне улюблине заняття – збирати гриби. Особливо вміють знаходити біляки. Перевага їх над іншими грибарями в тому, що вони йдуть в ліс сім’ями. А чи не в кожній оселі – по 8-9 дітей. На «тихому полюванні» можна непогано заробити. За грибний сезон вони заробляють по 3-5 тисяч гривень. А це непоганий навар.
− Гриби ніхто в хащі не садив, − кажуть роми. – Їх Бог дав усім. А те, що нам вдається їх знайти, є найбільшим циганським щастям.
− Я все робив для того, щоб люди жили в селі чесно, добросовісно, поважали один одного, − розповідає Йосип Надожді. − Допомагав багатодітним матерям одержати соціальну допомогу, піклувався про те, щоб хлопці та дівчата ходили в ромську школу І ступеня. Не секрет, що багато із дорослого населення не вміє ні читати, ні писати. Зате вони хороші музиканти. А Йосип Чава навіть закінчив Київський інститут культури, його чарівний голос зачаровує серця багатьох прихильників української естради.
Чимало інших добрих справ зробив для села Йосип Надожді. А у 2017 року старостою виборці Собатина обрали Антона Баника. Антон Михайлович – відома особистість. Свого часу він працював директором комбінату хлібопродуктів, входив у число кращих керівників району, тримав тісні зв’язки із сільськогосподарськими підприємствами не тільки нашого краю, а й України. Його обирали депутатом міської ради. За час свого старостування за власні кошти перекрив дах на школі, зробив зовнішній ремонт цього навчального закладу. Розширив стадіон, де тепер займається ромське населення. Сприяє тому, щоб було регулярне автобусне сполучення, селяни мали можливість добиратися до районного центру. Налагодив вивезення сміття, − у цьому йому сприяє КП «Тепло-місто».
−Життя не стоїть на місці, − розповідає Антон Михайлович. − Кожен день повинен бути наповнений конкретними справами. Давно переконався, що треба давати собі звіт за зроблене, самокритично оцінювати досягнуте, прагнути чогось більшого,особливого і незвіданого. Тільки тоді ти можеш сказати, що не намарно прожитий день.

Василь ШКІРЯ.

Ваш отзыв

Ваш коментар