Іршавщину, безперечно, можна зарахувати до туристичного краю. Хоча б з тієї причини, що у нас вистачає родзинок і цікавинок. Про це вже неодноразово йшлося і на різних зустрічах, і опубліковано чимало матеріалів на сторінках районної газети. Словом, чим привабити туриста є. Звісно, вистачає і проблем довкола цього питання.
Маємо Чорне багно, урочище Смерековий камінь, залишки замків у Довгому, Броньці, нацпарк «Зачарований край», водяну кузню «Гамора», дерев’яні церкви в Івашковиці, Локті, Дешковиці, водяний млин у Лукові та ще багато чого цікавого.
З боку державних мужів на всеукраїнському рівні звучали неодноразово заяви щодо розвитку туризму у країні. Прийнято чимало програм, які, вочевидь, залишаються на папері. Чому? В Україні постійно відбуваються якісь реформи.
На регіональному рівні маємо сектор культури, молоді і спорту РДА. Ще не так давно до відання цього сектору входив туризм. Це не камінь у город згаданого структурного підрозділу райдержадміністрації, бо подібна ситуація по всій країні. Отже, цікаво зрозуміти логіку влади в державі, як за таких умов повинен розвиватися туризм? Вочевидь, усе вирішили перекласти на плечі охочих працювати у сфері туризму та волонтерів.
Радує, що знаходяться у сфері культури в нас у районі волонтери, котрі душею вболівають за розвиток туризму і по можливості докладають для цього зусиль. Однією з таких є Людмила Биба. Розробила сайт, на якому, до прикладу, подано 100 туристичних родзинок краю. З ними можна ознайомитися в інтернеті за адресою: www. http://touristirshava.blogspot.com/
Напевно, маємо бути вдячні таким людям, котрі практично на громадських засадах популяризують туристичні принади Іршавщини, і при нагоді сприяти їм у цьому.
Іван КОПОЛОВЕЦЬ
