- Нове життя - https://nz-ir.com -

«СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПОДОЛАВ»

Першим завжди важче. Гостріша біль. Пекучіша втрата. Рана продовжує ятрити, коли розширюється воронка від попадання жала смерті. На Закарпатті нам, іршавчанам, випало саме це випробування.
Загляньмо кожен у своє серце, як на сповіді у передпасхальні дні, ми всі виявилися не готовими до страшної біди, яка прочинила двері у наш спільний дім. Кудись вона вже зайшла. Чи знайде деінде тимчасову прописку? Молитимемо Господа, що – ні!
Аналітики, соціологи, вчені у сфері математичного моделювання прогнозують різні строки проходження пандемії, її розвиток, пік та спад у різних країнах. Події у Китаї мали стати для нас набатом. Не стали. І не тільки для нас. Пожинаємо плоди глобалізації не тільки в бізнесі. Хіба може радувати, що не тільки ми. На жаль, вони більше гіркі. Кухня країн із жарким кліматом багата на пекучі спеції, що вбивають хвороботворні мікроби. Чи стане таким собі запобіжником на майбутнє гіркота, яку переживаємо нині? Навряд.
Припущення більш ніж імовірне.
Дописувачі різних груп в інтернет-мережі із запалом, гідним кращого застосування, ополчилися на керівників медичної сфери району. Немов хтось невидимий дає під’юджуючу команду: — Ату його, ату!
Правоохоронні органи порушили кілька кримінальних проваджень. Подейкують, що не без громадського тиску на владу. Далебі не виключено. І в цьому раціональне зерно нехай зійде. Згадаймо лише, що в біблейській притчі із кинутих кількох сходить всього одне. То ж чи наше воно?
Автор в першу чергу схиляє голову у вдячності перед медиками Іршавщини, які реально наражаючись на смертельну небезпеку, особливо у початковий період, майже беззахисними виконували свій професійний обов’язок і в той же час абсолютно не одягає на себе тогу адвоката підозрюваних медиків, хоче закликати не перетворюватися у натовп, керований інстинктами, а не розумом. Так, ми повинні зробити належні висновки, і влада має прийняти відповідні рішення, якими б вони радикальними і болючими не були. Але тільки після всебічного аналізу та об’єктивного врахування обставин. Не забуваймо, що ми самі не хрестилися, допоки грім не грянув. То тоді чим ми кращі?
Не можу віднести себе до спеціалістів у сфері медицини, хоча тепер їх чомусь, як сміття у неметеній хаті, але наскільки пам’ять не зраджує, за радянських часів діяв негласний принцип, коли до хірургічної операції не допускали близьких родичів: у відповідальний момент у людини могла відмовити здатність приймати адекватні рішення, враховуючи всі об’єктивні параметри перебігу процесу. Просто в один із якихось періодів нашого розвитку у Клятві Гіппократа випускники наших навчальних медичних закладів почали вбачати просту церемонію, а не декларування життєво важливих принципів. Однакових як для медика, так і для пацієнта, для якого інколи лікар залишається останньою інстанцією перед зустріччю із Богом. Це для тих, хто у нього вірить. На жаль, багато із тих, хто керувався і далі керується не згаданими принципами, а більш низькими мотиваціями інколи і далі продовжують нам зустрічатися у лікарняних палатах.
У ці дні страсного тижня нам не слід забувати, що у одну із найвеличніших християнських служб із церковного амвона буде проголошено: «Смертю смерть подолав».
Ми, Господнє творіння, маємо подолати на земному шляху смертельні пастки – епідемії, чийогось непрофесіоналізму, слабкості влади, яка всяка від Бога, але яку ми також і обираємо. Керуймося глибокою вірою, тверезим розумом і не приносьмо офірну жертву. Єдину, найбільшу приніс її Христос заради нашого спасіння, прийнявши муки і смерть на Хресті.
Наш обов’язок – не поширювати пандемію шаленого повсюдного звинувачення, а вжиття профілактичних заходів, чіткого дотримання рекомендацій авторитетних професійних медиків.
Хтозна скільки нам іще належить обмежуватися від звичного способу проведення буднів і свят. Маймо терпіння.
Випробування несуть нам і очищення: моральні, соціальні, професійні, політичні, владні і навіть людські. Пандемія як лакмус, проявить у кожному з нас, все погане але і все хороше. Просто ясніше і більш чітко його побачать оточуючі ніж навіть ми того хотіли б.
Чистого серця Вам!
Світлого Воскресіння Христового!

Михайло ІСАК