Версія для друку Версія для друку

ПРО чистоту річки Боржави треба дбати усім

Новина, про яку я дізнався днями з Інтернету, буквально приголомшила: в Угорщині спеціальна техніка цілодобово виловлює тисячі пластикових пляшок, які пливуть по Тисі з боку Закарпаття. За даними видання, лише за один день було виловлено їх та інших відходів щонайменше 60 тонн. Спецтехніка біля угорського міста Вашарошнамень працює цілодобово.
Не приємно читати таке про свою рідну країну. Що думають про нас сусіди? Невже ми не тільки в себе вдома не можемо навести лад, а й захаращуємо непотребом ще й усю Європу, куди ми так прагнемо. Який приклад ми показуємо своїм дітям, внукам і правнукам? Що вони подумають про нас через 30 – 40 років, коли прочитають у «Фейсбуці» про нашу сьогоднішню бурхливу діяльність? Крім пластикових пляшок, на березі річки або просто в кущах можна побачити також старий, поношений одяг, взуття, консервні банки, побите скло та інший непотріб.
Уже кілька років підряд ведеться мова про будівництво сміттєпереробного заводу. Скільки вже інвесторів приїжджало до нас із Словаччини, про це неодноразово писала районна газета «Нове життя», а віз і нині там. На заході із сміття мають зиск, підприємливі люди на цьому заробляють великі гроші. А у нас мальовничі куточки краю уже впродовж десятків років потерпають від сміття. Особливо люди умудряються його скидати неподалік річок пізно вночі. Мовляв, щоб ніхто не побачив…
А ще кілька десятків літ тому Боржава була однією чи не з найчистіших і найпривабливіших річок Закарпаття. Вода була настільки прозорою, що видно було, як плавають рибки, як виблискують на вранішньому сонці маленькі камінчики. Напевне, часто любив посидіти над Боржавою поет і композитор, заслужений діяч мистецтв України Михайло Машкін. Саме тут народилася його знаменита пісня «Вечір над Боржавою».
Який тихий вечір нині  наближається,
Лиш Боржава на бистрині  не вгашається.
То пташки ті до безтями  десь між вітами
Розсипаються піснями,  наче квітами.
Річка Боржава є правою притокою Тиси. Свій початок вона бере із струмків на схилі гори Стій – одній з вершин полонини Боржава. Із приток р. Тиси (в межах України) р. Боржава є однією з найбільших по площі водозбору та довжині. Вона протікає в межах Свалявського, Іршавського, Виноградівського та Берегівського районів. Основні притоки – р.Іршавка, Кушниця, Бронька, Дулятин, Бистрий, Метова та Сальва.
Вододіл на заході відокремлює басейн р.Латориці, а на сході – басейн річки Ріки. Довжина вододільної лінії 217 км. Гори в верхній частині досягають висоти 1500 – 1600 м і більше (гора Стій 1677 м). Схили гір круті і дуже розчленовані. Далі річка несе свої води рівною низовиною. Горби, що трапляються, чітко оконтурені, в плані витягнуті; улоговини між ними часто заповнені водою. Більше 45 процентів водозбору вкрито лісом. Для рівнинної і передгірної смуг характерні дубові і грабові ліси з домішкою бука, клена і липи. Вище 600 м переважають букові ліси, але наявні ялина та піхта. Вище 1250 м в основному ялинові ліси. Вершини гір вкриті субальпійськими луками і чагарниковими заростями.
На думку спеціалістів, болота займають до одного процента площі басейну і розташовані на пригирловій ділянці річки в пониженнях заплави.
Долина слабозвивиста, до села Імстичова змієподібна. Схили її круті, випуклі, розчленовані, густо зарослі листяним лісом. Нижче с.Імстичова долина трапецієподібна, шириною 4 – 6 км, а нижче села Шаланки зливається з долиною р.Тиси. Вкриті схили травою і чагарником, місцями лісом (дуб, граб, липа), терасовані. Перша тераса шириною від 10 м до 1,8 км з крутим уступом висотою 2 – 12 м, має рівну пересічну поверхню, задерновану, місцями вкриту лісом і рідким чагарником, в багатьох місцях розорану. Біля нижніх околиць сіл Керецьки і Бронька, а також в 2 км нижче села Довге прослідковується друга тераса довжиною 0,5 – 2,0 км, шириною 0,2 – 0,3 км, з крутим, іноді пологим, уступом задернована. Схили тераси складені суглинковими та супіщаними ґрунтами, місцями оголюються вапняки.
Заплава переривчаста, двостороння, чергується по берегах. До с. Гребля ширина її змінюється від 30 до 500 м (переважно 150 – 200 м), нижче розширюється до 3 км, біля с.Вари зливається із заплавою р.Тиси. Заплава переважно суха (на пригирловій ділянці місцями заболочена), вкрита чагарниками і лісами, в багатьох місцях розорана. Поверхня заплави рівна, нижче села Гребля пересічена староріччями, улоговинами і протоками довжиною 1 – 4 км, шириною 8 – 15 м, біля сіл Хмільник і Квасово – ґрунтовими дамбами шириною 2,0 – 2,7 м і висотою 1,5 – 2,5 м. Складена заплава суглинковими і супіщаними ґрунтами, у верхів’ї гальковими, під час паводків затоплюється 10 – 15 днів шаром води 0,8 – 1,8 м.
Русло річки Боржава звивисте, до села Дубрівка розгалужене. Острови зустрічаються через 0,5 – 2,0 км, іноді рідше (через 4 – 5 км); довжина їх – 70 – 750 м, ширина – 4 – 360 м, висота – 0,3 – 1,2 м. Ширина річки змінюється від 0,6(витік) до 53 км (Білки), переважаюча ширина 15 – 30 м. Швидкість течії змінюється від незначної (менше (0,1 мс до 2 мс (с.Луково).
Були часи, коли лісоруби рікою сплавляли дрова. Така доставка лісу проводилася в основному навесні та восени. Після танення снігу і затяжних дощів вода піднімалася на 70-100 сантиметрів.
– Русло у верхів’ї річки захаращене затопленою деревиною і валунами, – розповідає начальник Іршавської дільниці водного господарства Берегівського міжрайонного управління водного господарства Василь Турянин. – Дно нерівне, кам’янисте і глинисте, рідше піщано-галькове і мулисто-піщане. Береги висотою 1-3 м, на пригирловій ділянці 4,5 – 8 м, круті, місцями зливаються із схилами долини, нестійкі, порослі чагарниками і окремими деревами, іноді задерновані. Складені береги суглинковими і супіщаними ґрунтами, рідше гравійно-гальковими. Місцями береги укріплені.
Жителів низинних населених пунктів турбує ще одна проблема – Боржава останнім часом часто виходить із берегів і топить прилеглу територію. Грудневий паводок 2017 року наробив чимало біди на Іршавщині. Майже 230 дворогосподарств Вільхівки були затоплені, у більше 60 домівок вода «пробралася» у середину осель. Повінь завдала чималу шкоду селянам – було підтоплено понад 480 гектарів сільськогосподарських угідь, де вони на своїх присадибних ділянках вирощують картоплю, кукурудзу, суниці, капусту, помідори, перець, столовий буряк, часник, цибулю, кабачки та інші культури. Збитки сягають понад мільйон гривень. Крім того, приблизно на мільйон 300 тисяч гривень пошкоджено об’єкти інфраструктури.
А що вже казати про трасу Сільце – Вільхівка: перелив води із річки Боржава через дорожнє полотно сягав довжиною понад 70 метрів. На місці події працювала пересувна станція Берегівського МУВКГ та працівники ДНС. Рух транспорту було обмежено. Проводилися роботи щодо нарощування штучного обвалування (мішки з піском) на узбіччі дороги.
Розперезалася Боржава і у Сухій. Стався зсув ґрунту, пошкоджено дві господарські споруди та було підтоплено дев’ять дворогосподарств.
У Кушниці було зруйновано пішохідний міст через річку Боржава та підтоплено 12 дворогосподарств. Торкнулася біда і жителів Довгого.
Потерпало від води також село Заріччя – було підтоплено 4 дворогосподарства та 150 сільгоспугідь.
Тогорічна груднева повінь нанесла чималі збитки і мешканцям Великого Раківця – підтоплено 25 дворогосподарств та вода частково порушила вулиці Шевченка і Грушевського.
Держава, звісно, виділяє кошти на берегоукріплення, але ефекту від цього мало. Під час повені вода все змиває на своєму шляху і несе до наших сусідів весь цей хлам. Куди дивиться екологічна служба, яка повинна за всім цим слідкувати. Тим більше, що тепер ми наближаємося до Великодніх свят. Усюди повинні бути чистота і порядок.
Боржава потерпає насамперед від природних факторів. Один з них – глобальні зміни клімату. У зв’язку з цим, стверджують вчені, такі повені будуть частішати. Негативно впливає і зміна гідрологічного режиму річок та забудова й розорення їх заплав.
Старожили кажуть, що ще 100 – 150 років тому в низинних і передгірських районах Закарпаття були природні болота й мочари, які просто поглинали повеневі води, які потім поступово віддавали у річки в період посушливого літа.
Повені спричиняє і те, що річки замулені, забиті поваленими деревами і просто побутовим сміттям. Куди й поділися екологи, які часто б’ють на сполох, коли вже трапилася біда. А саме зараз потрібна їх допомога. Про чистоту річки Боржави нам треба дбати усім.

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар