Версія для друку Версія для друку

«ПЕРЕХРЕСТИВСЯ – І ПОЇХАВ»

«Цієї п’ятниці ми повернулися зі Сходу нашої держави. Відвідали бійців 128-ої гірсько-штурмової бригади. Бойовий настрій. Стабільно бойовий. Бійці ні на що не жаліються, їм приємно, що за них не забувають і допомагають. Дякуючи нашим небайдужим і відповідальним жителям, ми маємо змогу хоча б чимось підтримувати наших воїнів».
Цей пост недавно з’явився на сторінці у Фейсбуці мешканця Довгого, депутата ради місцевої об’єднаної територіальної громади. Редакція свідомо передруковує його не редагуючи, аби зберегти безпосередність стилю і деякі ознаки індивідуальності автора, Василя Васильовича Захарківа.
Разом із Ярославом Мешком неквапом перелічують тих, кого на їх тверде переконання, слід згадати як благодійників, чиєю доброю волею вони мають можливість час від часу їздити на фронт .Це в першу чергу учні та викладачі Іршавського ліцею. Довжанський сільський голова Віктор Симканич, депутат райради Віталій Станинець, директор ТзОВ «К’Лен» Михайло Лендєл, ексголова райдержадміністрації Віктор Товстий, голова райради Віктор Симканинець.
За журналістською звичкою випитуємо про деталі, подробиці цієї поїздки. Обидва волонтери ніби змовившись, говорячи, про труднощі акцентують на погодних умовах, описують снігові бархани, немов пустельні, і лише після кількох поворотів у розмові на цю тему коротко описують: посеред ночі у засніженому степу заглох двигун і ніяк не запускався, аж допоки Ярослав не перехрестився; як той «клятий» GPS декілька разів виводив їх мало не на сепарські позиції, довелося звертатися за допомогою до мапи.
І Василь Захарків, і Ярослав Мешко спокійно передають сюжет тих пригод і мовчать про ті тривожні емоції, що їх довелося пережити у тих випадках.
Ми не вели мову про те, чи будуть їхати на фронт наші волонтери, але судячи по їх настрою, вони це зроблять неодмінно. Тож чекають, шановні читачі, і на вашу допомогу фронтовикам.

Михайло ІСАК.

Ваш отзыв

Ваш коментар