- Нове життя - https://nz-ir.com -

СМАРАГДОВІ ДАРУНКИ СУСІДАМ

«Історія Хустської єпархії Української Православної Церкви з часу заснування по сьогоднішній день (1994 –2019 рр.). Така містка і непретензійна назва у цієї скромної за обсягом (135 сторінок) книги, написаної протоієреєм Сергієм Яремою і виданою з благословення Високопреосвященнішого Марка митрополита Хустського і Виноградівського та присвяченого 25-річчю утворення Хустської єпархії Української Православної Церкви. В основі видання науково-дослідна робота з історії цієї єпархії, яку виконував автор, навчаючись протягом 2014 – 2018 років у Київській духовній академії (СЗН).
Починаючи з перших сторінок «Історії…» відчуваються кілька речей, що неодмінно зазначить навіть не спеціаліст еклезіологічної, тобто церковної справи: добротне глибоке знання історії предмета; широта розгляду теми у контексті загальних тенденцій суспільного розвитку Закарпаття в цілому та районів (благочинній), якими опікується Хустська єпархія УПЦ; виключно документальна достовірність фактів і свідчень, які служать автору у аргументації поставлених перед собою цілей. Не будемо голослівними, наведемо для початку цитату, тим більше, що даний витяг послужить нам у доведенні іншої позиції максимально тісну ув’язку вихідців з Іршавщини з життям сусідньої єпархії практично на всіх її етапах.
«За словами ректора Мукачівського духовного училища протоієрея Михаїла Юрини, владика Євфимій для підняття релігійного та новітнього рівня серед духовенства, а також для заповнення вакантних парафій ініціював загальноєпархіальні збори священнослужителів та затвердив рішення про утворення Мукачівського духовного училища. Початково планувалося заснувати навчальний заклад на базі Мукачівського жіночого монастиря, однак восени 1991 року слухачі розпочали навчання у с. Великі Ком’яти на Виноградівщині. 21твересня 1993 року Мукачівське духовне училище було офіційно зареєстроване і отримало юридичний статус навчального закладу. І тут таки поряд ще один важливий штрих: серед перших викладачів були о. Михаїл Юрина та о. Василій Ігнат. Із 1992 року до середини 1994 рок ректором училища був архімандрит Мефодій, який продовжував свою викладацьку діяльність, перебуваючи вже на Хустські кафедрі.
Хустська єпархія була утворена на підставі рішення Священного Синоду Української Православної Церкви, який був зібраний 29 липня 1994 року в стінах Свято- Успенської Києво-Печерської Лаври і проходив під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Враховуючи велику кількість парафій в Мукачівській єпархії та тенденцію утворення нових церковних громад, члени Священного Синоду УПЦ ухвалили рішення заснувати в межах Закарпатської області ще одну єпархію, виділивши її зі складу Мукачівської єпархії. До її складу увійшли Хустський, Виноградівський, Міжгірський, Рахівський, і Тячівський райони, на території яких проживає за статистичними даними 2019 року 532 283 мешканці. Їх етнічний склад, як перелічує автор, – русини, українці, росіяни, румуни, угорці, шваби (німці), чехи, словаки, роми, євреї та інші.
Першим керуючим, з 30.08.1994 по 22.11.1998 р.р., новоутвореної Хустської єпархії був єпископ Мефодій (Петровцій). Єпископ Мефодій (у миру Петровцій Дмитро Іванович) народився 30 жовтня 1941 року в селі Приборжавське, в селянській родині. Початкові засади православного віровчення отримав у сім’ї.
Книга протоієрея Сергія Яреми надзвичайно багата фактажем, і в цьому розсипі ми природно виділяємо за браком місця тільки по-особливому крупні самородки. У такому розмаїтому вінку кліру та правлячих архієреїв незрівнянно на даний час сяє постать митрополита Марка (Петровція), який керує Хустською єпархією, починаючи з 14 грудня 2007 року і по сьогодні. Він – п’ятий владика на цій кафедрі і один із найстаріших архієреїв по хіротонії серед єпископату Української Православної Церкви та постійним членом Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2005 року. А через десять років удостоєний права носіння другої панагії. Такий факт у історії церковного життя на Закарпатті зустрічається вперше. У свій час так само унікальним був факт наявності двох братів у високому архієрейському сані. Митрополит Марк (Микола Іванович Петровцій) – брат єпископа Мефодія. Також виключно неповторним за служінням на різних високих кафедрах є і його, владики, говорячи світською мовою, послужний список.
Виокремлено тільки своєрідні наріжні камені, які доволі фактурно прописані на тлі «будівлі» «Історії Хустської єпархії…». Для своєрідного завершення хіба що доречно слід додати кілька слів про автора. Сергій Йосипович Ярема народився у 1988 році в сім’ї священика у с. Мала Уголька на Тячівщині, а дитинство провів у Арданові. З 20 жовтня 2015 року й по теперішній день – настоятель Свято-Різдва-Богородичного храму в с. Кричево, Тячівського району.
Ніяк не втриматися і від заслуженого компліменту як до автора, так і до спонсорів та й, природно, видавництва «Патент», у чиєму триєдиному зусиллі маємо витончене за смаком, багате за змістом та оздобленням на чудовому крейдяному папері видання для широкого представництва читаючої публіки, особливо тієї її частини, яка прагне більше знати саме про історію і сьогодення православ’я у нашому краї.
Такими своєрідними смарагдами обдарувала наша Іршавщина Богом благословенну сусідню Хустщину

Михайло ІСАК.