- Нове життя - https://nz-ir.com -

Клятва Гіппократа – понад усе кредо життя

Так чи інакше, а ім’я Василя Андрійовича Бабинця уже вписано золотими літерами в історію медичної галузі Іршавського району. Фізики стверджують, що найбільш стійка фігура з трьома точками опори. Оце те мінімальне число, від якого можемо відштовхуватись, говорячи про неординарну особистість і помірну постать цієї людини: фахівця – лікаря-отоларинголога; головного лікаря Іршавської районної лікарні – висококласного організатора охорони здоров’я як у районному центрі, так і в цілому по населених пунктах Іршавшини, від таких крупних, як Білки, Кушниця, Кам’янське, Ільниця, і аж до найбільш віддалених гірських сіл із числом жителів всього до кількох сотень і уже впродовж двадцяти років незмінного завідувача відділення переливання крові райлікарні.
Років з п’ятнадцять тому також ветеран цієї галузі Михайло Ломага випустив у світ доволі скромну збірку з непрезентаційною назвою «Ветерани медицини. Іршавщини». Як не дивно, але Василю Андрійовичу відведено у біографічній зарисовці майже стільки ж місця, як і кому-небудь із рядових лікарів, сотні яких опікувалися за минулі десятиліття нашим здоров’ям.
На початку вісімдесятих років минулого століття Іршавську районну лікарню очолила відома постать того часу – Василь Андрійович Бабинець, – лікар вищої категорії. За його керування районна медицина досягла чи не найбільшого розвитку за всю свою історію.
Василь Андрійович Бабинець народився 13 січня 1940 року в с. Сільце Іршавського району, в селянській сім’ї.
Після закінчення Берегівського медичного училища в 1959 році був призваний до армійських лав. В 1962 році демобілізувався і вступив до медінституту в м. Гродно в Білорусії. Із 1968 року-лікар-оториноларинголог Іршавської райлікарні. Побував на курсах вдосконалення в м. Ужгороді, Запоріжжі і Києві. Молодий спеціаліст по лікуванню захворювань вуха, горла, носа здобув великий авторитет як серед колективу медичних працівників, так і населення району.
Через кілька років Василь Андрійович очолив районну службу ЛОР.
Чуйність до хворого, скромність в спілкуванні з людьми, високий професіоналізм – ось що його характеризувало як людину, яка з честю виконувала клятву Гіппократа. І тому в 1983 році йому було довірено найвищу посаду районної медицини – головного лікаря Іршавського району.
На цій посаді проявився великий потенціал адміністративно-організаторських здібностей Василя Андрійовича. Він був відданий роботі, переживав за охорону здоров’я в регіоні. Василь Андрійович розумів, що медицина в районі не є такою, як цього вимагає час: слабка матеріальна база, в багатьох віддалених гірських селах медична лікарська допомога не наближена до населення, і як результат – не знижується смертність як дитяча, так і дорослого населення.
І головний лікар району при допомозі облздороввідділу та місцевої влади в населених пунктах району відкриває нові лікарські амбулаторії.
Відкрито лікарську амбулаторію в с. Лисичево, найбільш віддаленому гірському селі від району з населенням більш як три тисячі чоловік. Потім були збудовані лікарські амбулаторії в селах Приборжавське, Імстичево, Дубрівка, Вільхівка, Дунковиця.
Амбулаторії були зведені з нуля або реконструйовані колгоспами та за рахунок держави.
Зміцнено матеріальну базу фельдшерсько-акушерських пунктів в с. Суха, Нижнє Болотне, Малий Раковець, Мідяниця, Негрово, Підгірне. Побудовано за рахунок коштів держави Ільницьку дільничну лікарню та стоматологічну поліклініку в Іршаві, інфекційний корпус.
В 1985 році закінчено будівництво і відкрито акушерсько-гінекологічний корпус на 120 ліжок. Цей корпус був споруджений за рахунок коштів від суботників.
Відкрито і задіяно такі відділення: реанімаційне, прийомне, неврологічне – на 40 ліжок, хірургічне, травматологічне – на 60, кардіологічне – на 40, ЛОР – на 20, очне відділення – на 20 ліжок.
Відкрито лікарняну аптеку.
Наприкінці 1990 року в іршавській райлікарні і дільничних лікарнях було розгорнуто 930 ліжок.
Вперше в області у хірургічному відділенні райлікарні почали проводитися оперативні втручання з допомогою лазерного скальпеля.
Було відкрито відділення штучної нирки на 4 ліжка.
Закуплено апаратуру для ультразвукового дослідження.
Закуплено для райлікарні фіброгастроскоп та іридопараскоп.
У райлікарні в медпрактиці утвердилися нові форми лікування, які здійснювалися на сучасній медапаратурі.
Всі лікарські амбулаторії району були централізовано, із різних джерел фінансування, забезпечені м’яким і твердим інвентарем, медичним інструментарієм та медикаментами.
Ревні новатори цієї життєво важливої сфери, мова не про представників медицини на районному рівні, навіть не задумуються про те, що руйнуючи до самих підвалин колишню систему охорони здоров’я, тим самим перекреслюють все те, чим жили впродовж десятиліть тисячі відмінних знавців своєї справи, які ревно дотримувалися клятви Гіппократа і за чиєсь здоров’я молилися до Бога десятки тисяч земляків. Ніяк не хочеться вірити, і в цьому нас навіть не намагатимуться переконати, а запросто відкидають історію у безвість минулого, немовби, й не було там, бодай, невеликої частки позитивного, яке знадобилося б у нагоді сучасникам.
Історія знає унікальні приклади довголітньої медичної практики, до прикладу, академіка Амосова і професора Фединця. Так от, поряд із нами щодня, після досягнення пенсійного віку, уже двадцять років рано-вранці скромно і непримітно прямує до відділення переливання крові колишній головний лікар районної лікарні В.А.Бабинець. «Скромно» вжито не для красного слівця, бо, як правило, Василь Андрійович при особистій розмові делікатно уникає своєї особи. Про те, як вміло, чітко, професійно і оперативно лікар надає допомогу донору, який впав у анафілактичний шок, що могло закінчитися трагічно, дізнаєшся хіба що із діалогу з його підопічними лікарями та медсестрами.
Багато в чому завдячуючи авторитету, вмілій організації роботи, відділення переливання крові забезпечує повноцінний процес у потребі різних відділень райлікарні плазмою, кров’ю дефіцитних груп, а при крайній необхідності – прямим переливанням крові. Іршавщина має необхідну кількість як резервних, так і активних донорів. Робота Василя Андрійовича Бабинця вкотре підтверджує правильність постулату: істинний фахівець завжди досягає найвищого результату.
Рівно двадцять років тому, до 60-річчя ювілею, головному лікарю Іршавської райлікарні В.А. Бабинцю тодішній голова Іршавської районної ради та райдержадміністрації, а нині голова Іршавської ОТГ С.С.Бобик у «Подяці» написав такі слова:
«Життєва мудрість, вроджена толерантність та природна чуйність у ставленні до людей завжди і всюди тримали Вас на високих позиціях, як професійних так і життєвих, дозволили завоювати визнання і шану іршавчан».
Ці слова, ніколи не втрачатимуть своєї актуальності для Василя Андрійовича Бабинця, чиї роки ангели із Божого благословення нехай несуть до століття.

Михайло ІСАК