Версія для друку Версія для друку

Туристична родзинка Іршавщини

Село Локоть розташоване на мальовничих та щедрих на красу південних схилах Вулканічних Карпат. Воно компактно розміщене на невеликому відгалуженні хребта, що з обох сторін омивається дзеркально чистими гірськими річками. Точної дати заснування села немає, але на його глибоку історію вказує той факт, що зведене воно на крутих та неприступних схилах.
Ще одна пам’ятка славетної історії села – це Введенська дерев’яна церква і дзвінниця ХVІІІ століття. Будівля знаходиться на головній вулиці села і кожен з місцевих жителів залюбки покаже до неї дорогу. Церква має величезну історичну цінність, адже відноситься до храмів так званого лемківського стилю і є однією з найстаріших на Закарпатті. Споруда зведена з дубових колод з невисокою баштою, проте без єдиного гвіздка, що є незаперечним доказом майстерності та відповідальності її творців. Церква є насправді величним витвором мистецтва, адже й зараз, у наші дні, стоїть майже без жодних кардинальних перебудов.
Інтер’єр храму досить простий, але вівтар красиво та дорого оздоблений. Також всередині є старовинні молитовні книги, фрески та древні ікони. До того ж, у церкві існують певні правила, що збереглися здавна, яких місцеві жителі дотримуються й донині. Наприклад, жінкам слід одягатися дуже скромно при відвідуванні храму. Ці та деякі інші правила записані на спеціальній табличці, що знаходиться зліва при виході з будівлі, як певне послання нащадкам – не забувати простої людяності та свого місця у світі.
Дерев’яна дзвінниця є одноповерховою спорудою. Вона знаходиться на території храму, праворуч від входу і має три дзвони, точної дати виготовлення яких, на жаль, не збереглося, стерлося за довгі роки, залишилося тільки ім’я майстра – Ф. Ганич.
Храм і на даний час є діючим. Місцеві жителі ставляться до нього з повагою, оберігаючи свою історію. Цей об’єкт має величезний потенціал на туристичній мапі Закарпаття. Він є одним з історико-архітектурних пам»ятників нашого краю.
Вперше про церкву в селі Локіть згадується в 1690 році. Станом на 1710 рік територія села була спустошена внаслідок війн, в яких брав участь князь Ракоці. Церква, яка розташовувалась на території села, була знищена. У 1733 році розпочали побудову нової церкви і у 1734 році її спорудження було завершено. Дату побудови з’ясували завдяки надпису, який міститься на дошці. Є згадки про стан церкви у 1798 році. Будівля була невеликого розміру і в середині церкви була недостатня кількість освітлення. На брусах церкви є зарубки та кутові з’єднання, і деякі спеціалісти вважають, що споруда була перенесена до села Локоть з іншого села. Краєзнавець В. Керечанин вважав, що церкву спорудили у 1784 році у Заріччі, а на території нинішнього села вона опинилась у 1800 році.
У 1937 році в приміщенні церкви проводились ремонтні роботи. Є ймовірність, що в той час первинне покриття з дерева було замінено етернітом. Культова споруда від 24 серпня 1963 року знаходилась під охороною внаслідок внесення її до переліку пам’яток архітектури УРСР. Церква збереглась до наших часів і в багатьох місцях містить елементи первинної побудови. У храмі зберігаються древні молитовні книги, древні ікони та фрески.
Тризрубна церква розташовується на головній вулиці села. При її побудові були використані дубові бруси. Над бабинцем побудована башта середнього розміру. Зруби нефу та бабинця мають однакову ширину, і вони ширші за східний зруб з п’ятьма гранями. Вікна невеликого розміру. Церква має високий двосхилий дах, загальний для нефу та бабинця. Піддашшя оточує усі зруби. Під дахом розміщуються коробчасті зведення нефу та східного об’єму. Бабинець має перекриття плоскої форми. Над ним побудована вежа, яка має високий конусний шпиль. Вівтарний зруб церкви є п’ятигранним Церква створювалась при поєднанні готичного та лемківського стилю. В процесі будівництва церкви цвяхи не використовувались. На території храму розташована дерев’яна дзвіниця.
Цей об’єкт є одним з історико-архітектурних пам’ятників нашого краю, про який необхідно пам’ятати і дбати, щоб приїжджали туристи з-за кордону, зокрема з таких країн, як Чехії, Німеччини та ін. Відвідання цієї, без перебільшення, унікальної споруди подарує безліч позитивних емоцій, які ще не скоро забудуться. Але наразі церква потребує капітального ремонту (реставрації)­, щоб зберегти цю унікальну пам’ятку нашим дітям, внукам та правнукам.

Яніна ЯН,
Владислав ШКІРЯ,
с. Локіть.

Ваш отзыв

Ваш коментар