Версія для друку Версія для друку

Смарагдові обрії іршавських танцівників

Кожен з нас так чи інакше за своє життя мав справу з танцем. Тому зрозуміло, що і робитимемо висновки щодо цього напрямку мистецтва, як то кажуть, із власної дзвіниці. Хоч братися за певні узагальнення у творчості не дуже пасує, але якщо все ж це зробити, то здається, що танець – це якась магічна і вишукана синхронність естетичного смаку, пластики тіла, неповторності композиції, динаміки, витонченості й ексклюзивності рухів, феноменального відчуття музики і ритму, загадкового індивідуального почерку… Тому не так і просто у цій справі масово завойовувати глядача. Напевно, це завдання у кілька разів ускладняється, якщо ти керуєш танцювальним колективом. Окрім перерахованого вище, треба дуже чітко бачити потенціал кожного танцюриста, мати індивідуальний підхід до розкриття його таланту, враховувати вікові особливості і створити щось феєричне та козирне ціле. Останнім часом на танцювальному видноколі Іршавщини все яскравіше спалахує ім’я Звенислави Чорнак, котра керує зразковою студіє «Be Free», що в перекладі з англійської означає «Будь вільним». Її вихованці з різних конкурсів повертаються додому з дипломами переможців. Хоча ще кілька років тому про цю танцюристку у нашому районі мало хто знав. У чому ж секрет її успіху?!

Супутні вітри творчого пориву
Звенислава Чорнак народилася у Львові. Можна сказати, що вчилася ходити й танцювати майже одночасно. Уже з трьох рочків на практиці знає, що таке танцювальний майданчик. З чотирьох років вона займалася спортивно-бальними танцями, а потім перейшла до сучасної хореографії. Схоже, танець – то своєрідна генетична формула керівниці студії. Її батько – художник-реставратор, мама, бабця та дідусь були викладачами музики по класу фортепіано у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат імені Соломії Крушельницької та Львівській консерваторії.
Сама ж жінка свого часу закінчила Львівське училище культури і мистецтв. Окрім цього, вищу освіту здобула у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Набуті знання і навички відточувала в шоу-балеті «Атлантік» під керівництвом Тетяни Мазуркіної, якій дуже вдячна за те,що відкрила для неї світ танцю та майбутню професію. Тут мала чудову нагоду співпрацювати із відомими українськими співачками Наталією Бучинською, Наталією Карпою, Іриною Федишин. Згодом у складі шоу-балету «Атлантік» майже рік танцювала в Південній Кореї. Цей колектив виступав на різних шоу-програмах у містах Інчхон та Сеул. Це був цікавий, пізнавальний і захоплюючий обмін досвідом, культурою.
Звенислава Анатоліївна неодноразово брала участь у рейтингових змаганнях, які організовує Українська рада танців та Асоціація сучасного й естрадного танцю України. На останньому у своїй біографії знаковому заході — чемпіонаті України у вищій лізі жінка виступала у складі дуету з Христиною Ткач. Вони тоді завоювали перше місце.

На шляху до створення…
Так сталося, що кілька років тому Звенислава переїхала в Іршаву. Відразу постало питання: чим тут зайнятися? Улюблену справу не хотілося полишати, тому визріла ідея створити власну танцювальну студію. Це було сім років тому. Назву їй Звенислава Чорнак вирішила дати співзвучну із тією, що мав символічний у її житті дует з Мартою Балтро, – «Be Free».
На перших порах у новоствореній студії налічувалося десять чоловік. З часом коло охочих займатися лише розширювалося. Нині тут танцює понад сто чоловік. У студії танцівники поділені на різні вікові групи: в основному від 3, 5 до 16 років. Хоча як такого вікового обмеження у «Be Free» не існує, тому є й набагато старші. Тренування відвідують як охочі стати професіоналами, так і ті, хто сприймає танець за хобі. Сама керівниця або ж разом з дітьми, а це залежить від багатьох факторів, як мінімум два рази на рік відвідує різні майстер-класи відомих танцівників, тому що запевняє, що без особистого росту та зміни досвіду не буде прогресу і у вихованців студії. Наприклад, в липні цього року іршавічани мали честь навчатися у таких всесвітньо відомих тренерів, як Нікласа Міллінг, Олександр Тронов, Надав Зелнер, Костянтин Коваль, Мекнун Гіасар, Кет Когліандро та інших.
Так послухаєш, подивишся, і, на перший погляд, складається враження, що танцювати можна навчити будь-кого. Та, за словами Звенислави Чорнак, з цим можна погодитись, якщо говорити про танець як хобі. У разі, коли йдеться про професіоналізм, то в цьому випадку слід врахувати кілька принципових моментів. У людини має бути величезне бажання займатися улюбленою справою, незважаючи на труднощі. Він має бути готовим до того, що це вимагатиме значних фізичних, моральних та фінансових затрат. І, звичайно, надзвичайно необхідна підтримка рідних людей.

Сходинками перемог
Жінка завжди радіє успіхам вихованців. До прикладу, торік вони на Міжнародному фестивалі-конкурсі хореографічного та вокального мистецтва «Караван культури» у м. Мензиздроє в Польщі вибороли першу премію. Повернулися із призовими нагородами з Міжнародного фестивалю дитячої та юнацької творчості «Весняний бал». Подібною ситуація з нагородами була й на Всеукраїнському фестивалі мистецтв «Зоряна брама» у Харкові. Кілька 1 премій дісталося їм на Міжнародному конкурсі-фестивалі хореографічного і вокального мистецтва «Київ Art time». Приголомшливі перемоги чекали на колектив на Міжнародному фестивалі-конкурсі «Кришталеві грона» у Виноградові та з аналогічним статусом – «Голден Фліс» у м. Батумі в Грузії. На цих конкурсах іршавські танцівники вибороли гран-прі. На Міжнародному фестивалі пісні і танцю «Хвилі Охриду» в Македонії вони гідно представили рідне місто та країну серед учасників фестивалю із Канади, Болгарії, Румунії, Ізраїлю, Китаю, Сербії та Македонії.
Цей рік теж виявився урожайним на здобутки. На Міжнародному фестивалі-конкурсі дитячого та молодіжного мистецтва «Zlata fest» вибороли гран-прі та кілька призових місць. Такі ж нагороди мали й на масштабному Міжнародному конкурсі-фестивалі «Sky stars fest in Krakov», а також дистанційному конкурсі «Golden time Hollywood international». Що стосується останнього, то за гран-прі іршавчанам оплачували частково поїздку у Лондон на основний тур змагань, однак, на жаль, не вдалося зібрати решту коштів.
Доволі яскраво заявили про себе солістки Світлана Гуляна, Поліна Гусєва, Іванна Меренич, Стефанія Пацкан та Ірина Світлик, без яких, як зазначає керівниця студії, «Be Free» не досягли би такого рівня. Це ті люди, що жертвують своїм особистим часом, силами та є основою колективу. Звенислава висловлює величезну подяку їм за роки, проведені у танцювальному залі та в поїздках. Також слід подякувати батькам учасників танцювальної студії за підтримку та довіру до дітей та викладача.
Тут названі далеко не всі конкурси, в яких за останні два роки взяла участь студія «Be Free». Наведений вище перелік, можливо, скидається на певні статистичні дані. Та за ним стоїть колосальна, тривала й копітка праця керівника та колективу.
Найближчим часом планують взяти участь у танцювальному марафоні «Яскрава країна» в Ужгороді. Тут поєднують три конкурси. Все це оцінюють три склади суперпрофесійних суддів. Відтак стануть учасниками Міжнародного фестивалю-конкурсу мистецтв «Зоряні мости дружби» у Берегові.
Мрія, яка може стати реальністю
Вихованці студії займаються по кілька годин щоденно: професіонали — більше, любителі – менше. Для тренувань Звенислава Чорнак періодично залучає спеціалістів з акробатики, гімнастики, класичного танцю тощо. Танцюристка каже, що мріє створити власну школу. Тоді із згаданими фахівцями можна б співпрацювати на постійній основі, краще структуризувати групи, оптимізувати їх заняття.
Звенислава Анатоліївна працює в шаленому ритмі. Через це іноді виходить замало приділити уваги сім’ї. Але її праця дає відчутні і солодкі результати.
Отже, успіхів керівнику і колективу у підкоренні нових вершин.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар