- Нове життя - https://nz-ir.com -

Покрови Пресвятої Богородиці. «Радуйся, радосте, наша, покрий нас від всякого зла чесним Твоїм омофором».

Сьогодні цими священними словами з невимовною радістю і побожною вдячністю кожне віруюче православне серце прославляє Пресвяту Діву Марію, Її величне свято Покрови Божої Матері. Покров – це символ захисту, символ материнської допомоги, яку Цариця Небесна дає кожному, хто звертається до Неї з вірою, у відповідь на наші праведні труди і молитви.
Всі свята Православної Церкви, які присвячені Божій Матері, чудесним чином відкривають всю глибину любові до Неї кожного віруючого серця. В цей осінній період ми молитовно святкуємо низку свят, приурочених Цариці Небесній. Зокрема, Різдво Пресвятої Богородиці наповнює душі і серця віруючих радістю про народження Діви Марії, яка була настільки чистою серцем, що стала здатною прийняти Сина Божого і стати Матір’ю Богочоловіка. Свято Успіння Божої Матері висловлює священну віру Церкви в допомогу і заступництво Пречистої Богородиці, яка перебуває в Царстві Небесному разом із Своїм Сином і Богом. Так і свято Покрови Божої Матері, яке сьогодні молитовно святкує свята Православна Церква, є прекрасним свідченням багатовікової віри в особливе заступництво Божої Матері про кожного православного християнина. Прикладом цьому служать історичні умови, які стали причиною появи свята Покрови Пресвятої Богородиці.
В Х столітті Константинополь в часи царювання Льва УІ Філософа, у 910 році, був оточений ворожими військами сарацин. Славній столиці, багатьом храмам та православному народу, загрожувало повне знищення. Перед лицем цієї страшної загрози всі жителі столиці Візантії зібрались до Влахернського храму, щоб молитовно попросити допомоги Богоматері. Під час церковного богослужіння Сама Владичиця Небесна з’явилась оточена сонмом пророків, апостолів, праведників та ангелів, щоб захистити столицю православної держави. Пресвята Діва явила всьому народу Своє знамення, покрила народ Своїм сяючим омофором, подала надію і втіху всім, хто чекав Її материнської допомоги, та уберегла місто від повного спустошення. Вся осяяна небесним світлом, Вона молилася за грішників і покривала християн чесним Своїм омофором. Блаженний Андрій Христа ради юродивий і його учень Єпіфаній своїми очима бачили Богородицю, серед сонму угодників та ангелів Божих, Яка молилася і покривала Своїми омофорами всіх, хто зібрався у Влахернському храмі.
Побачивши це з’явлення Божої Матері з сонмом праведників та ангелів, Андрій запитав свого учня Єпіфанія: «Чи бачиш, брате, Заступницю світу?». «Бачу, святий отче, – відповів ученик, – бачу і страхаюся». Це з’явлення Божої Матері у Влахернському храмі Константинополя, Яка покрила Своїм материнським омофором віруючих, є свідченням Богородиці і з Нею Церкви Небесної про Церкву земну, стало на всі віки символом захисту православних християн і особливо на Русі. У святі Покрови Божої Матері з’явилася всеперемагаюча сила молитви, яка здатна змінити обставини нашого життя наперекір загрозливим матеріальним земним факторам. Бо тільки молитва дає людині можливість перебороти тимчасове смертне і гріховне, від якого залежним стало все людство після гріхопадіння перших людей. У жодній іншій дії не проявляється з такою глибиною Божий дар, як у молитві, яка з’єднує людину з Господом.
Для наших предків свідчення про чудесне видіння Божої Матері, оточеної сонмом святих, у візантійській столиці під час богослужіння, було більше ніж просто історичною подією. Воно стало символом неземного материнського заступництва за весь православний народ, свідченням єднання Церкви земної і Небесної, яке проявляється на протязі всієї історії християнства. Церква Небесна невіддільна у своїх молитвах від Церкви земної, що стає особливо видимим у соборній молитві за страждучих. Причиною наших страждань, а особливо ті, що бачимо в сьогоднішньому суспільстві, необхідно шукати у відході людини від заповідей Божих, в духовній дезорієнтації, в неправильному розумінні добра і зла. Сьогодні кожному з нас необхідно переосмислити важливі життєві цінності у світлі Божественного євангельського вчення і жити духом євангельського життя. Без покаяння перед Богом за безліч наших гріхів, без благодатної Господньої допомоги істинне преображення людей неможливе. Та сучасна людина не думає про це, а кожного дня примножує свої гріхи і беззаконня. Саме тому у дусі євангельської правди покликані ми жити, бо це єдині ліки, які здатні зцілити душу людини.
Божа Матір не простирає постійно Свій Покров над всіма і на все. Бо в даному випадку порушувалась би Божественна справедливість і дар Божественного Покрова через Пресвяту Діву отримали б ті, хто цей дар відкидає, хто бореться із самою можливістю для людей вірити в нього. Згадаймо атеїстичні часи. Ми дійсно прожили важку історію, коли атеїзм охоплював собою і зовнішнє, і внутрішнє життя. І тому боговідступництво, наруга над святинями стала частиною того, що здійснювали сильні світу цього і до чого вони заставляли народ.
Ці важкі часи пройшли. Не можна сказати, що в ті безбожні часи Покров Пресвятої Богородиці не простирався над тими, хто вірив у Її материнську силу, хто звертав до Неї свої молитви, хто в ім’я віри в Її Сина йшов на свою Голгофу, проходив через муки і приймав мученицький вінець у своєму житті. Її Покров завжди перебував над цими подвижниками і праведниками. Омофор Цариці Небесної завжди покривав тих, хто у найбільш важких обставинах життя призивав ім’я Пречистої Марії.
Сьогодні часи змінилися, і кожному дарована релігійна свобода. І незважаючи на це, необхідно пам’ятати, що у світі йде невидима духовна боротьба, тому що ніколи диявол не змириться з тим, щоб Слово Боже сприймалось людьми, реалізовувалось у життя і воно приносило б духовні плоди. Тому і наша земна Церква бере участь у цій боротьбі між добром і злом, між правдою і брехнею. І від кожного залежить, що обирає у житті людина добро і правду євангельського вчення Божого, чи зло і брехню диявола. І тому існує відмінність всіх тих, хто прямо чи відносно служить Богу. Якщо ми служимо Богу, то ми знаходимося з Ним у прямих відносинах, ми звертаємося до Господа з молитвою, ми звертаємося до Нього з вірою і надією. Тоді Господь приклоняє до нас Свої милості, дарує благодать Божу, тоді над нами простирається Покров Пречистої Цариці Небесної, і всі людські страхи і інтриги відходять в сторону, тому що немає нічого сильнішого у світі, ніж Покров Божої Матері і благословінння Божого над людським життям.
Нещодавно свято Покрови Пресвятої Богородиці було проголошено національним святом всього українського війська.
Вітаю всіх віруючих людей, воїнів з цим церковним і національним святом Покрови Пресвятої Богородиці! Пробуджується дух і відроджується наше козацтво, наше українське військо. Нехай Цариця Небесна Своїм омофором покриває всіх нас і береже від всякого зла. Будемо мати надію на державний Покров Пресвятої Богородиці, який простирається над нашим народом, військом, державою, будемо з ревністю служити Богу, і Він подасть мудрість і примножить наші людські сили для мирного життя і трудів на благо Церкви, земної Вітчизни, на благо спасіння кожної людини.

Протоієрей Василій Ігнат,
м. Іршава.