Версія для друку Версія для друку

Кубок імені Василя Максима залишився у Загатті

Уже третій рік немає поруч з нами Загатянського сільського голови Василя Максима – першого липня 2017 року він пішов у потойбічні світи. Залишилася лише пам’ять про нього. Того ж року активісти села провели турнір з міні-футболу на кубок імені Василя Максима. Організатором виступив вчитель фізичного виховання Загатянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Станіслав Шкіря.
– Це був напрочуд хороший керівник, людина діла, повсякчас жив турботами громади. За яку б справу не взявся, завжди доводив до кінця, – розповідає Станіслав Іванович. – Два рази жителі Загаття, Климовиці, Івашковиці, Дубів, Кобалевиці обирали його сільським головою. А це – вияв високої довіри і поваги, бо він переймався проблемами мешканців населених пунктів як своїми особистими.

SONY DSC

Василь Максим народився у селі Загатті. Його батьки були вчителями. Вирішив після закінчення школи вступити у Архангельський лісотехнічний інститут. Здобувши диплом про вищу освіту, молодий спеціаліст за цільовим направленням розпочав свою трудову діяльність майстром Тобольського ліспромгоспу в автономній республіці Комі на далекій Півночі.
Повернувшись додому, влаштувався на роботу майстром по ремонту устаткування на Іршавську меблеву фабрику Довжанського лісокомбінату. Трудова біографія згодом почала писатися на Іршавському лісопункті, далі – у Великодільському лісництві Загатянського держлісгоспу. Займатися лісовою справою певний час продовжував начальником відділу лісового господарства держлісгоспу.
Коли постало в селі питання, хто очолить сільраду, серед претендентів на цю посаду було названо і його прізвище. Він успішно поборов своїх суперників. Очолював громаду села один строк. Вдалося зробити чимало. Та на наступних виборах сільчани висловилися за іншого претендента і невдовзі розчарувалися в ньому, бо у 2015 році Василь Максим знову виборов посаду сільського бирова.

SONY DSC

Та сталося непоправне: важка хвороба забрала його з-поміж нас. Однак жителі села не можуть забути цього уважного і щиросердечного керівника, мудрого порадника, який усе робив для розвитку села.
Минулої неділі в пам’ять про відомого односільчанина на сільському стадіоні проведено турнір з міні-футболу на кубок імені Василя Максима. У ньому взяли участь 6 команд. Це дві команди Загаття, присілку Шелельовиця, Кам’янського, Доробратова і Негрова. Грали за круговою системою. У фіналі зустрілися футболісти Загаття та Шелельовиці. Перемогу здобули земляки Василя Максима. Їм і вручила перехідний кубок дружина покійного Василя Михайловича – Ганна Василівна.
– Дуже приємно, що організатори цього дійства не забувають про мого чоловіка, Василя Михайловича, – сказала вона. – Такі змагання вже стали традиційними.Вони, незважаючи на осінню негоду, щоразу збирають на сільському стадіоні сотні жителів Загаття та мешканців навколишніх сіл. Сповна віддають себе улюбленій грі футболісти. Чоловік теж дуже любив спорт. Я щиро дякую всім, хто разом з нами прийшов вшанувати його пам’ять.
Із самого ранку й справді була негода: накрапував дощ. Та попри все і футболісти показали справжній клас. На високому професійному рівні провели турнір судді Михайло Гольча з Доробратова, Василь Паук із Загаття, Василь Чегіль із Кам’янського та Станіслав Шкіря із Загаття.
Кращими гравцями визнано серед команд – переможниць нападаючих Михайла Цільо і Василя Горвата. А найкращим голкіпером визнано воротаря команди Загаття – Ростислава Цільо.
Змагання щороку проводяться на ентузіазмі вчителя Станіслава Шкірі та підприємців Василя Габурая, Івана Лендєла, Івана Лутака, Івана Бідзілі, Василя Мисли, В’ячеслава Свічкаря, Михайла Дрогобецького, Ярослава Шутки, Золтан Головко, Іван Вовканич.
Уболівальники та футболісти мали можливість посмакувати смачними бограчем та пловом. Серед уболівальників можна було побачити ветеранів села, падких любителів спорту, відомих особистостей – колишніх голову колгоспу «Карпати» Василя Данканича, лікаря фельдшерсько-акушерського пункту с. Загаття Михайла Гецку, директора Загатянського лісництва Івана Делегана, директора Великодільського лісництва Івана Синошина, начальника Іршавського відділу головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Володимира Цоглу та провідного інженера з реалізації продукції ДП «Довжанське лісомисливське господарство» Іван Бідзіля.
Відрадно те, що змагання стали традиційними. Символічно, що улюбленою грою В.Максима був футбол. Таким чином, односільчани не лише популяризують хобі Василя Михайловича, а й підкреслюють знаковість його особистості.

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар