Завдячуючи редакційній колегії обласної Книги «Реабілітовані історією. Закарпатська область» (керівник редакційно-видавничої групи О.М. Корсун), майже щороку громадськість краю та всієї України, має можливість ознайомлюватись з архівними документами про історію Закарпаття. Історію надзвичайно цікаву і, водночас, насичену драматичними й трагічними подіями. Не є винятком і 2019 рік, нещодавно відбулась презентація чергового документального видання „Взаємодія обласного партійно-радянського керівництва з репресивними органами в період соціалістичної розбудови Закарпаття та його комунізація. 1946-1955 рр.”.
Саме нашим землякам, що своєю трагічною долею, перенесеними стражданнями, а нерідко, і своїм життям, яке вони принесли в жертву заради захисту своїх краян, редколегія обласної Книги „Реабілітовані історією” присвячується збірник архівних документів – „Взаємодія обласного партійно-радянського керівництва з репресивними органами в період соціалістичної розбудови Закарпаття та його комунізація. 1946-1955 рр.”. Це видання розкриває конкретні факти спільних насильницьких дій комуно-партійних і репресивних структур проти місцевих мешканців – обласного і окружних міських та окружних судів і прокуратури, управління юстиції міжвідомчих позасудових установ та військових трибуналів, а також міських і сільських збільшовичених активів, котрі масово задіювались як свідки в судових процесах, пропагандистських та в „правоохоронних” заходах. Збірник містить більше чотирьохсот оригінальних документів з архівосховищ Державного архіву Закарпатської області та архіву Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області, і за своїм змістом пов`язаний з раніше опублікованими редколегією виданнями: „Колективізація в Закарпатті: політичні та адміністративні заходи примусового впливу на селян. 1944-1955 рр.”. У цьому збірнику архівних документів відкриваються невідомі широкому загалу сторінки періоду проведення „суцільної” колективізації в Закарпатті, який залишився у пам’яті мешканців краю як час надзвичайно болісних змін – переходу від одноосібної до колгоспної системи господарювання на землі, колективних виступів проти організації колгоспів та масових арештів селян і їхньої ізоляції в табори ГУЛАГу. Комуно-радянська система, маніпулюючи гаслами „переможних ідей комунізму” і „проявами ініціативи трудового селянства”, від початку намагалися міфологізувати перебіг тодішніх подій, а під кінець свого існування – шляхом знищення окремих документальних масивів у своїх партійних сховищах – спробувала взагалі приховати вчинені нею злочини та знущання над селянами й посилення репресій. А збірник висвітлює період посилення комуно-партійного і адміністративного тиску на мешканців краю в перші роки його перебування у складі радянської держави. На конкретних фактах розкривається підступна роль Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 травня 1947 року „Про відміну смертельної кари”, зазначений Указ дав можливість органам МДБ під виглядом виконання його вимог застосовувати до різних категорій місцевого населення широкі заходи політичного переслідування та засудження на 25 років позбавлення волі в „особливих таборах” .
Перед редколегією обласної Книги „Реабілітовані історією” стояло непросте завдання – вибрати з величезних архівних масивів ті документи, які б відповідали визначеній темі досліджень, подати у збірник певний соціально-політичний зріз становища різних верств населення краю у перші повоєнні роки, обтяжені великими людськими втратами у щойно минулій війні, наслідками перебудови життя краян на радянський лад та безпідставними арештами і загальною політичною підозрою, як недавніх мешканців буржуазних країн, незалежно від того, була це Чехословаччина чи Угорщина.
У збірнику вперше публікуються архівні документи, що зберігаються в Державному архіві Закарпатської області та архіві Управління Служби безпеки України в Закарпатській області. Більшість цих матеріалів стосується періоду колективізації в селах нашого краю, який охопив майже шість повоєнних років, і тих негараздів у житі селян, що були обумовлені усуспільненням родинного майна тими селянами, які погодилися на колективну працю в колгоспах, та розкуркуленням більш заможних з них – куркулів, конфіскацією їхнього майна й засуджених як „класових ворогів”, попутно обвинувачених у несплаті визначених їм податків, і чи не кожного з них – в антирадянській та антиколгоспній агітації. І перше, і друге ставало для селян реальним опудалом – злиденне існування в колгоспах або ж табірна баланда в неволі.
Особливо жорстко переслідувались громадяни нашого краю, запідозрені в націоналістичній, антирадянській та релігійній діяльності, кілька сотень яких були засуджені до максимальних строків ув`язнення. Серед них – Борецький Степан Войтехович з м. Ужгород, Мадам Михайло Андрійович – уродженець села Буштино Тячівського району, Северняк Василь Васильович з м. Виноградів і його донька – Северняк Любов Василівна – студентка Ужгородського університету, Білунка Василь Васильович –мешканець села Чорний Потік та інші, про яких читачі, можливо, довідаються вперше. Поряд з цим, у збірнику публікується значна частина інших архівних документів, які розкривають немало фактів, що характеризують повоєнне життя закарпатців.
В останні роки історіографія Закарпаття збагатилась низкою друкованих видань, які привернули увагу не тільки місцевої, але й зарубіжної громадськості, зокрема, в Угорщині, Словаччині і Румунії, орієнтованих на правдиве висвітлення минулих подій у нашому краї, враховуючи і той факт, що у повоєнні роки в деякі періоди вони мали спільний хід розвитку і його соціально-політичні наслідки.
Михайло Марканич,
заступник директора держархіву, член редакційно-видавничої групи Закарпатської обласної Книги „Реабілітовані історією”.
