Версія для друку Версія для друку

Не сотвори собі кумира

В момент хрещення Київської Русі загорілися вогні православної віри в душах і серцях нашого народу.Саме віра очистила його від омани ідолопоклонства, змінила людські характери та його гріховне життя. Віра внесла в життя народу, в сім’ю та суспільство духовні основи нового життя і стала добрим насінням, що принесло гідні плоди Святого Духа. І сьогодні ми покликані навчитися істинному богопізнанню, яке необхідне всім людям, хто хоче стати наслідником Царства Божого.
Саме Богом ми живемо рухаємося і існуємо. Богопізнання служить опорою і світильником у сучасному житті та приводить до спасіння людини.
Сьогодні в ХХ1 столітті всім нам здається, що боротьба з язицтвом перестала бути актуальною для кожного з нас. Вже дві тисячі років у світі існує свята православна Церква, Главою якої є Ісус Христос. На протязі століть вона закликає людей до вищого Божественного ідеалу життя, початок якому поклав Спаситель. Здавалось би, що може бути простіше, ніж бути сповідником святої віри та послідовником євангельського вчення. Щоб реалізувати у своєму житті високі християнські ідеали та отримати від Спасителя те, що Він обіцяв кожному, хто любить Бога, чує Його слово і виконує заповіді Божі. А Господь обіцяв нам життя – життя з достатком. Бог обіцяв нам не просто життя, а життя вічне, яке не обмежується 70 чи 80 роками. А хіба можуть існувати ідоли та інші земні тельці, хіба може бути будь-яка гріховна сила, яка здатна перекреслити наші перспективи на вічне життя?
Ідоли живуть в серцях багатьох людей сучасного світу. Вони не дають їм можливості подивитися на речі і події сучасного світу з відкритими очима, з тверезим розумом, з щирою вірою в Істинного Бога. Старше покоління людей добре пам’ятає про страшних вчорашніх ідолів, коли намагалися побудувати якесь незрозуміле світле майбутнє без віри в Господа. Подібні людські ідеї, побудовані на страшній людиноненависницькій ідеології, дорого обійшлися нашому народу мільйонами і мільйонами невинних людських життів, принесених бездушному ідолу – дияволу. Канула у вічність і вчорашня бездушна могутня імперія та засуджена страшна людиноненависницька ідеологія. Цей ідол – це рукотворний кумир, який створювався людськими руками, якому ще вчора поклонялися нещасні засліплені люди,приносячи їм жертву своїх невинних дітей.
А сьогодні на нашій землі знову оживають вчорашні ідоли людиноненависницьких ідей та бездушних ідеологій, які знову проголошують вчорашні старі гасла та сіють ненависть і розбрат, коли брат на брата піднімає руку і знову ллється кров.
Сучасним ідолам сьогодні служить і молоде покоління наших дітей та онуків, яке живе в розпусті, здійснює багато гріхів, перебуваючи в угарі наркотиків, сигарет, п’янства та різної нечисті. Сучасна зарубіжна музика, часто слова якої для більшості молоді є незрозумілими, в яких прославляється диявол та темні сили, хіба не є ідолопоклонством?
Майже чи не щодня з’являються нові секти деструктивного окультного та сатанинського напрямків, якими цікавиться молоде покоління людей, і часто впадає в їх тенета та приймає участь в їх ритуалах та оргіях. Це говорить про відродження древнього ідолопоклонства.
Сьогодні засоби масової інформації постійно пропагують магів, екстрасенсів, окультистів, різних гадалок та брехливих цілителів, які пропагують різні заклинання, ритуали та магічні темні дії. Слід пам’ятати, що їх завданням є наслати порчу, приворожити, знищити сім’ю, викликати духів померлих предків і т.д. Подібні магічні дії не мають нічого спільного з вірою в Бога, з духовно-моральними цінностями людини і є нічим іншим як служінням сатані і темним силам зла. Все це – сучасне ідолопоклонство, наслідки якого непередбачувані і можуть принести всім нам велику шкоду.
Церква Христова у всі часи словом істини і любові об’єднає народи та проводить виховнк діяльність в боротьбі з ідолопоклонством. Вона заклала основи християнської культури, дарувала всім нам чистоту спасительної віри, яка засяяла плодами святості, величезної кількості подвижників Святої Русі.
В житті християнина немає двох доріг. Є тільки дорога святості або відречення від свого високого християнського звання. А тому кожному з нас необхідно вибирати дорогу життя, дорогу віри і служіння істинному Богу. Будемо вірити, що Господь приклонить до нас Свою милість, що у відповідь на нашу віру, на бажання жити по Його закону, Христос Спаситель укріпить усіх нас, допоможе перебороти конфлікти і розділення, які були породжені людським гріхом, допоможе нам зберегти велику духовну єдність. Тільки опираючись на цю духовну єдність, ми можемо бути щасливими і успішними і йти тією дорогою, яку сам Бог відкрив перед нами, дорогою, яка веде нас до вічного життя, до Царства Божого.

Протоієрей
Василій Ігнат.

Ваш отзыв

Ваш коментар