У 2014 р. Кабмін повернувся до питання децентралізації і своєю постановою №333р-2014. від 01.04.14 р. «Концепція реформи місцевого самоврядування» за підписом Яценюка.
Визначено обґрунтування територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з метою забезпечення доступу та належної якості публічних послуг.
Формування критеріїв для адміністративно- територіальних одиниць з урахуванням того, що адміністративно територіальний устрій складається з трьох рівнів:
Базовий (адміністративно- територіальна одиниця –громада)
район (адміністративно- територіальна одиниця – район)
регіональний ( адміністративно- територіальна одиниця –область)
Хоч в Закарпатській області і був на початку представлений план об’єднаних громад, який на мою думку формувався на базі вищеназваних кущових центрів розселення, однак добровільне обєднання громад не відбувалося.
І лише після недавніх виборів цей процес почав прискорюватися.
Звичайно в першу чергу виграють від обєднання селища де розмістяться центри ОТГ, бо вони і до того часу мали розвинену інфраструктуру. І були впевнені в своїх перевагах. Однак у нас, як завжди процеси проходять з перекосами. Якщо до виборів була абсолютна добровільність, активність проявляли лише голови і депутати з майбутніх центрів ОТГ, які побачили свою вигоду. І боялися її раптом упустити. На мою думку грантоїди в першу чергу працювали саме з цими активістами. Щодо віддалених сіл то такої обізнаності, щодо проходження процесу об’єднання в ОТГ не відбувалося.
Першими вирішили скористатися перевагами ОТГ прилеглі до м. Ужгорода села, які згідно попередніх генеральних планів мали бути приєднані до м. Ужгорода та інші, які влаштовували мітинги перед будівлею ОДА в м. Ужгород. Це Баранинська сільська рада, як центр ОТГ, розташована на приміських землях м. Ужгорода, на території якої розміщено до десяти заправок, а ще в додаток, найдорожча комерційна ціна землі.Такі ОТГ – виняток для Закарпаття. І вважаю, недоречно через неї рекламувати через ЗМІ майбутній «комунізм в усіх ОТГ» бо негайно в переважній більшості нових ОТГ прийде глибоке розчарування. А значить держава повинна для експресивних бюджетів різних ОТГ планувати диферієнційовані податки, а можливо, й надавати бідним ОТГ субвенції з бюджету.
Звичайно за часів незалежності України внаслідок недолугої податкової політики, також були втрачені старі економічні зв’язки, що відповідно призвело до втрати економічного потенціалу довжанської громади який впав більш ніж на 70%.
Знаючи історію Довжанського округу, в незалежній Україні в першому варіанті недавно опублікованому в обласних ЗМІ поділі області на базовому рівні на громади була виокремлена Кушницька об’єднана громада, до складу якої входили села: Довге, Кушниця, Бронька, Суха, Лисичово – Іршавського району та села Керецькі та Березники (зараз Свалявський р-н.). Однак голови сільрад по своєму трактували обєднання. Тож карта ОТГ почала мінятися досить швидко.
На одному урочистому зібранні в с. Кушниця, де були представлені очільники сіл Броньки, Кушниці, Довгого, Лисичова та ін., я спитав у Довжанського сільського голови: то хто буде головним? Довге чи Кушниця?
На що послідувала відповідь :
–Якби в Кушниці був більший бюджет ніж у с. Довге то ми би приєдналися до Кушниці.
Однак тепер Довге в лідерах, тож най Кушниця приєднується до Довгого.
Тобто довжанська громада хоче щоб центр об’єднаної громади був у с. Довге.
Хоча в с. Довге є достатньо приміщень незадіяних громадських будівель, що пустують, для можливого розміщення центру з надання адміністративних послуг об’єднаної громади.
В Закарпатську обласну адміністрацію на погодження подано документи на добровільне обєднання Довжанської громади з селами Приборжавське, Бронька, Суха і с. Липецька Поляна Хустського району. Центр об’єднаної громади розмістять в с. Довге.
Тож, скоро обласна рада може затвердити вищеназваний Перспективний план на найближчій сесії.
На що варто звернути увагу об’єднаним громадам: в першу чергу затвердити земельні межі громади, бо з прийняттям закону про ринок землі в 2020 р., можна буде і запізнитися. Теоретично, якщо об’єднані громади стануть заможними, то виникне можливість виділяти кошти і на очисні споруди, і на збір та сортування сміття.
Чим славиться Довге та Приборжавське? Довжанський санаторій «Боржава» розміщений у мальовничій місцевості на північній окраїні села. Тут зайнято більше 50 спеціалістів-медиків та техпрацівників. І від нього поступають значні податки в бюджет села.
Тож, звичайно, с. Довге та його жителі по праву повернуло собі історично-успадковане лідерство, що завершиться центром ОТГ, яке треба буде доводити повсякденною творчою працею керівників та і всією громадою. А за приклад сталого економічного розвитку взяти чеські та словацькі селища з якими Довжанськи лісокомбінат у 1970-х роках мав братні відносини.
І хоч с. Довге стоїть на розвилці доріг, однак воно не має таких стартових можливостей як розрекламована грантоїдами Баранинська ОТГ, розміщена на приміських землях м. Ужгорода.
З наданням с. Довге центру ОТГ думаю знайдуться кошти для перенесення лікарні в інші будівлі с. Довге. Згідно моїх спілкувань з авторами, – архітектори вже розробляється проект реставрації пам’ятника оборонної архітектури – палацу графа Телекі. Залишилось зібрати кошти і відреставрувати його та відкрити для туристів.
Бажано розвивати всі села що входять в ОТГ, а не розміщувати там сміттєві полігони чи перенесення тубдиспансеру-лікарні в інші будівлі в цих селах.
Зважаючи на несприятливі економічні та кліматичні умови, бажано засадити лісом усі крутосхили. І розвивати розумне, науково-обґрунтоване фермерство в малих селах. Тож від туризму і санаторно-лікувального комплексу має поступати в бюджет ОТГ громади близько 20%.
Всім творчим задумам має передувати проектна документація ОТГ, яка покаже не лише подальший перспективний план розвитку ОТГ, але й зв’яже туристичні маршрути Іршавщини та Закарпаття. Також треба подбати про дороги.
Тому що дороги – один із основних рушіїв економічного розвитку нашого регіону.
До якого укрупненого райцентру приєднають с. Довге? Найближчий укрупнений райцентр в м. Хуст. Бо до Мукачева значно довше їхати за послугами. А дороги –жахливі до обох укрупнених райцентрів. Тож постає дилема: щоб вирішити завдання до якого райцентру відійти? До багатшого чи до ближчого?
За логікою, котрий укрупнений райцентр в туманному майбутньому буде мати більший бюджет і зможе більше коштів вкладати в дороги та інфраструктуру до укрупнених сільських громад. Щоб жодне село в Закарпатті не стало неперспективним та з депресивним бюджетом і не зникло з мапи.Це один із аспектів.
Лише в с. Довге завдяки розміщенню на його території Санаторію «Боржава» та інших бюджетонаповнюючих підприємств , крім сільськогосподарських, говорить про спроможність конкурувати з іншими, щоб приєднати і утримувати більш слабкі сільські, сусідські громади.
Як змінився життєвий рівень та розвиток інфраструктури за останні 35 років? Чи були за цей час інвестиції на території вищеназваних громад?
Якщо порівняти кращі радянські часи, а саме хоча б кінець 80-х років 20 ст., то тільки за станом розвитку економіки і зайнятістю вдома місцевого населення, в порівнянні з 2014 р. – активним початком втілення «Концепції децентралізації влади і реформи місцевого самоврядування». Як відомо – дороги це рушійна сила розвитку економіки. Також, за станом доріг обласного районного значення, то спад економіки показує більше як вдвічі. А стан доріг не витримує жодної критики. Бо із сторони Свалявського району від м. Сваляви дороги Райавтодором ремонтувались до початку с. Керецьки, а зі сторони Іршавського від м. Іршава можливо до с. Білки. Тож про які економічно незалежні і самостійні сільські громади можна говорити.
Крім того після Майдану Львівська область була включена в експеримент, де кошти, які надійдуть з місцевих Митниць від перевиконання планів доходів підуть на ремонт доріг областей. А Закарпатську область не включили в цей процес.Чому? Тож і стан доріг тепер жахливий. Чому я привів приклад стану доріг? Тому що дороги – один із основних рушіїв економічного розвитку нашого регіону.
Висновок : громади об’єднувати потрібно. На нових виборах в об’єднані громади вибирати освічених і чесних громадян ,які своїми правильними рішеннями виведуть громади з кризового стану в економіці, і дадуть надію на щасливе майбутнє закарпатським селам – об’єднаним громадам, та нашим дітям.
Василь Гецко,
архітектор.
