На сьогоднішній день завдяки голлівудським фільмам більшість забуває про традиційне весілля, прагнучи виглядати більш на європейському рівні і забуваючи, що Європа складається із сотень, якщо не тисяч місцевостей і регіонів, жителям яких притаманні свої неповторні обряди і традиції, відкидають звичаї.
Кожна дівчина мріє про цю подію ще з дитинства. Та ще коли таке свято відбувається на Закарпатті — місці колориту та нескінченно занурених у минулі віки традицій.
Мені довелося побувати на весіллі в молодої сім’ї Біксей Антоніни та Віктора, в селах Приборжавське та Лукові, де традиції — частина гуляння.
Починалось все в переддень свята дуже цікавим обрядом (вінками). Зазвичай в четвер родичі молодят заплітають два вінки, з освяченого барвінку, зірваного біля храму. Їх плетуть під сумні народні пісні, адже наречена прощається з дівоцтвом та цімборашками (подругами), переплітаючи синьою і червоною нитками або стрічками, припрошуючи щасливої долі молодятам.
На наступний день не обійшлося без викупу нареченої нареченим, старшими свідками та дружками. Перед двором будинку молодої закривають на воротах прохід і довго з фіглями, жартами, анекдотами та під’юджуванням торгуються за викуп за неї. Нерідко це може бути пісня, танець, виконання будь-яких конкурсів, гроші. Після запальних «торгів» на брамі наречений може пройти.
Слід не забувати важливу частину церемонії: молодий не повинен бачити сукню молодої до самого весілля, бо це вважається поганою прикметою.
А як без танцю, особливо на Закарпатті? Найпоширеніший із народних — увиванець, дружби виконують також сколомийку. Цю пісню співають всі дружби під час вручення квітки, але сам наречений співає хоча б три куплети, щоб відрізнитися від інших.
Всі йдуть до храму, де відбувається урочисте вінчання та поєднання шлюбу на небесах . Порівняно недавно стали популярні виїзні церемонії, з великою палітрою тематик та величезним прагненням нареченої вдосконалити, додати щось нове, особливе, індивідуальне, самобутнє.
Обов‘язковим є знімання фати з молодої свекрухою, після чого дівчина набуває статусу жінки. Не менш цікавий танок молодої: всі охочі можуть потанцювати з нею, даруючи подарунок. Це вже може затягнутися інколи на кілька годин над ранок.
Закарпатці — веселі люди й гуляння продовжують на наступний день. Це називають (поправки).
Як ви зрозуміли, традиції треба берегти, то все — наша історія та історія нашого краю.
Іванна БОЇШКО, студентка ІІІ курсу Української академії
друкарства
