
Ти рвала троянду на шматки Люто, як голодних вовків зграя. Від криків дзенькали шибки, Словом ранила, як меч самурая. Пелюстки квітки стиснула в долоні. Так безпричинно на мене не злись! Навіщо нам з тобою відчуття солоні? Я ж роблю сюрпризи, як і колись. Для чого підступний лід на душу? Коли від жагучого погляду одного Зовсім […]