Версія для друку Версія для друку

ЧЕСНІСТЬ. ДОБРОСОВІСНІСТЬ. ЛЮДЯНІСТЬ

«НЕ ШКОЛА –
УМ»
Ці батьківські слова ще з дитячих років назавжди запам’яталися Маргариті Малиновській (Штефаньо). А ще вона сьогодні у свої 85 років з гідністю відзначає, що її батько Василь Васильович Штефаньо за всі роки свого старостування в селі ніколи не віддав жодного чоловіка до Білок у локтоню (мадярська кущова жандармська станція на Закарпатті у період ІІ-ої світової війни) на розправу. Будь-які проблеми намагався і розв’язував самостійно. Не випадково ж його земляки обирали і старостою за окупаційного режиму і головою сільради – за радянської влади. Якось маленька школярка стала випадковим свідком, коли батька запитали, як це він так швидко і вправно все обчислює в голові, і співрозмовник отримав миттєву відповідь: «Не школа – ум», при цьому батько вказівним пальцем постукав по голові.
Коли вона згадувала це , у неї очі іскрилися завзяттям. Ще й не проминула додати, мовляв, ті гени передалися не тільки їй, але й дітям – Наталці, Володимиру і Віктору.

ПРИНЦИПИ
Засвоєні наочні батьківські уроки згодом не один раз ставали в нагоді Маргариті Василівні, чия вся трудова діяльність, за винятком невеликого періоду, була пов’язана з роботою із людьми у такій складній сфері як торгівля.
Минули десятиліття відколи ця енергійна жінка, стосовно неї язик ніяк не повертається сказати «бабуся», вийшла на заслужений відпочинок, але вона й досі залишається в курсі справ практично всіх своїх підопічних, хоча абсолютна їх більшість уже так само пенсіонери. За цим фактом не просто звичайна потреба у спілкуванні, від якої так потерпають майже всі літні люди. Всі вони відчувають і твердо переконані у її щирій зацікавленості у їх долях.
Маргарита Василівна все своє життя, за великим рахунком, вирішувала людські долі. Вона трудилася кадровиком у Іршавській райспоживспілці, у такому її складному підрозділі як об’єднання громадського харчування, або по- простонародному — «общепит».
Кілька годин нашого спілкування, особисто ми знайомі вже давно, промайнули непомітно і, здавалося, Маргарита Василівна не втомлюється згадувати. Її цупка пам’ять вихоплює із минулого найрізноманітніші випадки виробничої діяльності, що впереміжку нерозривно пов’язані із особистим життям підлеглих. Слід було бути і вродженим психологом. Працівники сфери щоденно мали справу з величезними спокусами – грошима і так і не переможеним радянською владою тотальним дефіцитом продуктів і товарів.
Її підхід у доборі кадрів опирався на три основні принципи: чесність, добросовісність і людяність. Це її цитата. Нечесних на руку на дух не переносила. Від них ряди кооператорів очищала без сльозавого співчуття. В її тоні і тепер не почути за ними жалю. Шанувала професіоналізм, а ще понад усе — моральну чистоту взаємин. Інколи за це доводилося ходити на килим аж до перших осіб у облспоживспілці і все рівно не поступалася принципами: коли міжособистісні взаємини переходили межі пристойності підлеглих працівниць із високим начальством, вживала радикальні заходи, аж до звільнення. І її позиція завжди брала верх.
Маргарита Василівна весь час була поінформована про чимало подробиць життя у колективах, але ніколи цими знаннями не зловживала. І не спішила ділитися потаємним із керівниками – головами райспоживспілки Д.О. Якубовичем, В.В.Калиничем, І.І. Вовканичем, А.В.Карабиньошом, М.В.Барною та директорами об’єднань громадського харчування—С.А Фірцаком, М.П. Поповичем, В.І.Ониськом, Д.П.Густійєм, В.С.Вовканичем, І.В. Суханом. І при тому всьому мала незаперечний авторитет як у підлеглих, так і у керівників.

І ВЧИТИСЯ – ОБОВ’ЯЗКОВО

Маргарита Василівна, якщо і приймала кого-небудь без диплома, обов’язковою умовою ставила необхідність здобувати профільну освіту.
— В кооперації всі хто має вищу освіту, особливо заочної форми навчання, –ь згадує вона, — всі мої «хресники».
Сама вона все життя вчилася.
І якби вступила в партію, скоріше за все була б і директором. Та про це ніколи не жалкувала.
***
Завтра Маргариті Василівні виповниться 85 років. Проте і сьогодні від спілкування з нею залишається враження, що поряд з тобою нуртує повний фонтан молодечої енергії.

Михайло БОРЖАВСЬКИЙ

Ваш отзыв

Ваш коментар