Версія для друку Версія для друку

«АНУ, ТКО ТАК ГОДЕН?», або Як Білки святкували й веселилися…

Білківчани прагнуть бути лідерами у всьому: політиці, бізнесі, спорті, медицині, культурі тощо. Село вважається одним із найбільших у районі. І багато його жителів готові з гордістю казати: «Дякую Богу, що я – білківчанин». З-поміж іншого тут вміють добре веселитися та відпочивати. Цього у місцевих жителів теж не відбереш. У щирості подібних тверджень можна чи не найбільше переконатися, коли у Білках святкують День села та вшановують первоверховних апостолів Петра і Павла. Здавна закріпилися певні традиції святкування. На 12 липня заробітчани стараються обов’язково приїжджати додому. Буває, що у ніч напередодні свята господині пораються допізна на кухні, щоб було чим частувати гостей-родичів, друзів. До того ж «вилизували» всі закутки у хаті та дворі. Вулицями «розгулюють» аромати смачних страв та калачів за файними рецептами від «цімборашки»… Не обходиться у святковий день без того, щоб придбати для діток «лизало» та печення-пацьорки. Звісно, віяння сучасності відкоригували певні речі у згаданих традиціях, але дещо все ж залишилося незмінним.
Цьогоріч вже за день до свята охочі поторгувати «розбивали» свої палатки та займали місця. Зранку дванадцятого липня церковні дзвони покликали на молитву. Процесії з’їжджалися з різних куточків району. Серця вірян переповнювали особливі почуття. Всі просили від Бога здоров’я, миру, благодаті…
Центр Білок перетворився на величезну торгово-відпочинкову зону. Можна було надибати цікаві речі на будь-який смак. Продавали різні солодощі, сопілки, булави, іграшки, сувеніри тощо. Пропонували постріляти в тирі, переглянути фільми у 3D-форматі. Для діток діяли різноманітні атракціони. Не обійшлося і без смачних шашликів.
Словом, тут просто очі розбігалися від усякого краму. Усі охочі гуляли центром села і по кілька разів переходили від однієї палатки до іншої. Вряди-годи утворювалося певне стовпотворіння, і не виходило без перепон рухатися в обраному напрямку. Я теж з цікавості зробив декілька кругів в умовній торгово-відпочинковій зоні. Зустрів багатьох знайомих, а також побачив, як білківчанин Павло Дюдя якраз презентує допитливим свого коня. Виявляється, що він пропонує послуги свого «підопічного» на День села уже не вперше. І робить це тому, що хоче додати певну родзинку у створенні гарного настрою своїм землякам і гостям свята. Павло каже, що кілька років тому прийшов з поні. На тварині у центрі села залюбки каталися діти. Але дорослі теж почали жартувати, що не проти поїздити верхи. Отак роки з чотири чоловік приходить вже з конем. Охочих відчути характер скакуна хоч відбавляй. На цей раз білківчанин взяв Буяна. Хоч кінь і не білий, але певним чином принцом на ньому можна було себе відчути. Впадає в око, що тварина доглянута, спокійна та врівноважена.
Перейдемо від коня звичайного до залізного. Любителі пива, якщо їм посміхнулась би фортуна, могли виграти «Мерседес». Як пояснили хлопці з представництва однієї з фірм чеського пива в Україні, вирішили краще вкласти гроші у таку лотерею, аніж тратити їх на якусь рекламу, яка далеко не завжди приносить бажаний результат. Отже, купивши кухоль пиво, ти міг стати щасливчиком і виграти цей автомобіль. Щоправда, було чимало допитливих, яким дуже сподобалось авто, і вони в ньому просто сиділи та фотографувались з ним.
День села не міг обійтися без пісень і танців. Вже підвечір на сільській сцені з’явились юні таланти Іршавщини. Видовищні танці продемонстрували вихованці хореографічних класів Білківської дитячої школи мистецтв під керівництвом Яни Мирзанич та Ангеліни Шпиньович. Зачаровували своїм співом білківчанки Світлана Горзов та Діана Ковач із «Дзвіночка» Ірини Паньканинець. Приємно вразила талантом Катерина Сапожнік з Іршави. Виконали пісні й Михайло Черничко з Осою та Ірина Варцаба з Ільниці. Можна було насолодитися виступами солістів-вокалістів Василя Станка, Олександри Савко, Злати Лівак. Ведучою була Тетяна Жупанин. Над репертуаром та розробкою програми працювала художній керівник будинку культури с. Білки Ольга Пилипенко.
Відтак на сцену вийшла улюблена усіма «Остра тирнина». Щирі оплески дарували переможцю шоу «Голос країни» 2015 року Антону Копитіну.
Як завжди, тепло публіка зустріла заслуженого артиста України Івана Пилипця. Він був також півфіналістом «Голосу країни», де за тренера мав Тіну Кароль. Що не кажіть, а звання «заслужений» співак точно не за «шовдарь» купив. Чоловік справді має талант. Підкуповує не лише прекрасним співом та народною колоритністю, а й чудовими жартами. Чи не найбільше усім сподобались «фіглі» про любов до чужих жінок. Ага, чого не зробиш заради Тіни Кароль! Але це вже жартуємо ми…
До привітального слова Іван Пилипець запросив Білківського сільського голову Василя Зейкана. Керівник села побажав усім міцного здоров’я, щастя, успіхів, усіляких гараздів. Цьогорічному бронзовому призеру чемпіонату Європи з боксу Володимиру Горзову він вручив грамоту. Від спонсора заходу спортсмен отримав подарунок.
Після цього усіх розважала запальна українська співачка Альоша. Подарувала кілька своїх неперевершених хітів. На таку зустріч з нею багато хто чекав з нетерпінням і, напевно, роками. Додавали настрою і пісні нашого місцевого гурту «Марина і компанія». Багато хто підтанцьовував, підспівував та й просто відпочивав. Кому й цього було замало, міг потім ще довго «вишивати» під дискотечну музику.
Словом, у Білках добре вміють не лише працювати, а й святкувати та веселитися. Недарма місцеві жителі люблять похвалитися, примовляючи: «Ану тко так годен?». А й справді! Останніми роками навіть Іршава, яка теж з розмахом святкує Петра і Павла, зміщує свою концертну програму на неділю. Як піджартовують: «Обы білицьким май єгде ся было»…

Іван КОПОЛОВЕЦЬ .

Ваш отзыв

Ваш коментар