Версія для друку Версія для друку

Нота радості багаторічного попутника «Нового життя»

Від цієї скромної жінки віє приязню, привітністю, щирістю, людяністю. Вона й тепер частенько заходить до редакції або сама, або передає свої статті знайомими. Завжди з трепетом розповідає про героїв своїх публікацій. Належить до відданих справі трудяг, адже 38 років пропрацювала токарем-верстатником на Ільницькому дослідному заводі механічного зварювального устаткування. То вже десятки років минуло, а здається, що наче вчора вперше переступила поріг рідного заводу…
Ганна Іванівна Ляшко з Осою змалку мала потяг до слова. У школі дуже любила українську мову та літературу. У дитинстві з мамою частенько ходила у місцевий колгосп їй допомагати. Тоді ланковою була Йолана Матіко. На власні очі бачила нелегку працю колгоспників. Так і написала про них свою першу в житті статтю у районну газету «Нове життя», будучи ученицею 5 класу. Відтоді Ганна Іванівна не пориває зв’язків з «районкою». Газета на той час виходила три рази на тиждень. Редактором був Василь Звонар. За публікації жінці платили невеличкі гонорари, згодом дарували різні книжки. Коли працювала на заводі, то її статті з’являлися чи не в кожному номері «Нового життя». Творила у позаробочий час, як приходила зі зміни додому. Для неї це не було важко, адже займалася улюбленою справою. У певний період життя пробувала навіть здобути фах журналіста, але не судилось через сімейні обставини – помер її батько. Та відсутність спеціальної освіти не завадила осійчанці все життя писати журналістські матеріали. Особливо їй вдавалися статті про непрості людські долі. До речі, вона також свого часу випускала заводську газету, друкувалася у республіканських та всесоюзних виданнях. Обиралася й депутатом райради чотирьох скликань.
Днями до нашої дописувачки Ганни Іванівни, котру сміливо можна назвати багаторічним попутником газети, завітав прекрасний та безхмарний ювілей. Колектив «Нового життя» завжди з повагою ставився до вас і відчував вашу творчу підпору. Щиро вітаємо з цим світлим і радісним ювілеєм. Нехай на вашому шляху трапляються тільки приємні події і хороші люди, а ваші старання донести слово Боже завжди знаходять відгук у людських серцях. Бажаємо міцного здоров’я, невичерпного щастя, злагоди у сім’ї, цікавих тем, здійснення найзаповітніших мрій та вдячних читачів. Хай у всьому щастить!

Іван КОПОЛОВЕЦЬ.

Ваш отзыв

Ваш коментар