Двадцять сьомого червня в Іршаві відбулася приємна подія, особливо для правників району – перерізано символічну стрічку біля входу до оновленого районного суду. Як відомо, три роки тривала реконструкція пошкодженої пожежею будівлі. За згаданий час працівникам цієї установи доводилося дислокуватися у різних структурах району, що створювало незручності як для них, так і для клієнтів. Подію приурочили до знаменної дати – рівно 60 років тому в Іршаву було перенесено районний суд.
Розпочалося свято дещо незвично. Від центральної вулиці до будівлі суду його працівники, а також гості заходу рушили колоною, попереду якої марширували мажоретки Ужгородського коледжу культури та мистецтв і натхненно били в барабани. Відтак народний хор працівників культури району під керівництвом Оксани Сідор заспівав гімн України. На відкритті до слова запросили поважних гостей. З вітальним словом виступили голова Державної судової адміністрації України Зиновій Холоднюк, голова обласного територіального управління Державної судової адміністрації України Олександр Кошинський. Він, до речі, вручив відзнаки керівнику апарату райсуду Андрію Вежделу, головному спеціалісту з управління об’єктами державного майна райсуду Івану Матіку, прибиральниці райсуду Ганні Брич, директору ДП «Фортуна» Володимиру Горзову, інженеру з технічного нагляду з реконструкції будівлі суду Василю Кадару.
SONY DSC
З приємною подією вітали також голова Апеляційного суду Закарпатської області Ганна Фазикош та голова Іршавської об’єднаної територіальної громади Степан Бобик.
По закінченню виступів зворушливу і пронизливу до глибини душі пісню заспівала викладач Сілецької дитячої школи мистецтв Олеся Боднар.
Голові районного суду Ірині Даруді вручили символічний ключ від будівлі. Після перерізання червоної стрічки священики освятили приміщення та всі охочі мали змогу ознайомитися з оновленим місцем роботи працівників суду.
Було цікаво, по-представницькому, ефектно. Залишається побажати працівникам суду, аби молоток Феміди відстукував справедливі рішення так натхненно, як били в барабани ужгородські мажоретки…
Іван КОПОЛОВЕЦЬ .
