- Нове життя - https://nz-ir.com -

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КУК»: НА ШЛЯХУ ДО ВІДРОДЖЕННЯ ЧИ ПОВНОГО ЗАНЕПАДУ?

Із нотаток бувалих
Багато хто з нас будував власний будинок. Тому на своєму прикладі знає, що таке зводити будівлі і фізично, і матеріально. Напевно, усе це треба множити у рази, коли мова йде про якесь підприємство. Усі прекрасно розуміють, яких зусиль вартує створити його з нуля. Доводиться не одну гулю набити і багато каменів спотикання обійти, щоб започаткувати справу. Треба подбати про матеріально-технічну базу, людський ресурс, ринок збуту, пройти крізь горнило різних організаційних моментів тощо. Все, що вмістилося в одному реченні, може затягнутися на роки і вилитися у шалені витрати. Але кожне підприємство має заробляти і приносити користь громаді і країні. Державне підприємство «Кук» кілька десятків років успішно функціонувало, давало жителям довколишніх сіл робочі місця, виробляло різноманітну сільськогосподарську продукцію. Воно знаходиться на території Кушницької, Броньківської та Лисичівської сільських рад. Дуже шкода, але схоже, що зараз це підприємство опинилося на роздоріжжі між відродженням і занепадом. У всякому разі, так стверджують ті, хто тут працював або у згаданих селах проживає.

Завидна слава підприємства, але, на жаль, уже колишня…
Підприємство має серйозний ресурс. У Кушниці знаходиться його центральний господарський двір. Йому належить три тисячі триста вісімдесят три гектари так званих аграрних лісів. Хоча є посвячені, котрі кажуть, що начебто ці ліси вже відійшли до одного з лісових підприємств району, але підтверджуючих на це документів не бачили. За даними на травень минулого року, за підприємством закріплено чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири гектари землі, в тому числі сільськогосподарські угіддя – 1237, 9 га, рілля – 134, 9 га, багаторічні насадження – 17 га, сіножаті – 552 га, пасовища – 534 га, господарські двори – 18 га. Балансова вартість будівель і споруд становить 1378743 гривень, машин та обладнання – 80257, транспортних засобів – 63217, інших основних засобів – 8121. Залишкова вартість цих основних засобів є в основному в два рази меншою.
Як стверджують колишні працівники підприємства, у 80-их роках минулого століття на «Кукові» працювало до двох з половиною тисяч людей. Вони трудилися у швейних цехах у Лисичові, Кушниці, Сухій, на пилорамі, цегельному заводі, допоміжних промислах, у сувенірному цеху, а також цехах з виготовлення фарби, плетіння сітки тощо. На той час було до 1200 голів великої рогатої худоби, тобто 800 бичків й нетелів та 400 дійних корів. Мало тоді підприємство і 5 тисяч голів карпатських довгошерстих овець, хоча у 70-их їх кількість сягала й до 15 тисяч. З кожним роком поголів’я овець зменшувалося, і в 2009 році не залишилося жодної цієї тварини. До речі, з 2003 року діяла державна програма підтримки відтворення згаданої породи овець. Для закупки медикаментів та кормів для однієї тварини на рік виділяли 280 гривень. За п’ять років ця сума зросла до 450 гривень. У 90-их роках 20 століття підприємство успішно займалося ще заготівлею лікарських трав, на які так багата полонина Кук.
Словом, господарська діяльність підприємства викликала тільки захоплення. Верховинський край мав стимул для процвітання та розвитку.

Невтішні реалії «Кука»
Чимало слів критики доводилося чути й на адресу директорів згаданої структури. Два роки тому керівником цього суб’єкта господарювання призначили Юрія Павлишина зі Львівщини. За словами місцевих жителів, з часу призначення на підприємстві його бачили не більше 5 разів. Кажуть, що начебто нині там троє працівників. Мова йде про директора, бухгалтера та сторожа. Окремі землі «Кука» самовільно використовують жителі сіл, багато з них просто заростає бур’янами та чагарниками, а господарські будівлі завалюються. До речі, люди за використання земельних ділянок податок не платять, бо землі цього суб’єкта господарювання не є розпайованими. Варто відзначити, що державне підприємство має величезну заборгованість щодо сплати податків за використання землі у всіх трьох сільських радах. Зокрема, згідно з рішенням суду станом на 2004 рік лише Кушниці воно боргувало 220 тисяч гривень. Оскільки це — державне підприємство, то ключ від вирішення його проблем знаходиться аж у Міністерстві аграрної політики та продовольства України. З цього приводу у Кабмін керівництво та жителі Лисичівської, Броньківської та Кушницької сільських рад зверталися неодноразово. У цьому плані заручалися навіть підтримкою нардепів від Іршавщини. Однак, як бачимо, справа поки так і не зрушила з місця. А, чесно кажучи, це питання не може лежати мертвим вантажем. До подальшої долі підприємства треба підходити по-господарницьки та в інтересах у першу чергу тих людей, які проживають на території згаданих сіл.
З питанням про майбутнє підприємства «Кук» звернувся до його керівника Юрія Павлишина. За його словами, з цього приводу він нещодавно був у профільному міністерстві. Роздержавлення підприємства не передбачається. Працюють над тим, щоб «Кук» знову запустити в дію. Та проблема в тому, що нема документації на будівлі та землі. Як пояснив керівник, без цього не можна ні жодних договорів з партнерами укладати, ні здійснювати діяльність, адже на все майно мають бути папери, які засвідчують його законну приналежність підприємству. Він також зазначив, що, за приблизними підрахунками спеціалістів, лише інвентаризація земель обійдеться в майже 5 мільйонів гривень. То де тепер взяти цю захмарну суму підприємству, яке, образно кажучи, стоїть на колінах? До речі, низка кримінальних справ щодо незаконного відчуження земельних ділянок підприємства попередниками знаходиться на стадії розслідування у райвідділі органів внутрішніх справ.
Вдалося з’ясувати, що до Міністерства аграрної політики та продовольства України стосовно «Кука» неодноразово зверталася й райдержадміністрація. До прикладу, в одному із цих листів ще за 2014 рік Кабміну пропонувалося включити це підприємство до списку таких, що ліквідуються, або сприяти у залученні інвестицій для відновлення його діяльності. Що з того втілено в життя, зрозуміло без зайвих пояснень, тобто практично нічого.
Відшукав і деякі цифри по боргах підприємства. Приблизно рік тому загальний розмір кредиторської заборгованості становив 388 397 гривень. Левова частка цієї суми належить виплаті заробітної плати та платежам до бюджету.

Кілька штрихів про перспективи
Чомусь напрошується славнозвісна фраза: «Ламати – не будувати». Як не крути, а підприємство нині розвалюється і має купу проблем. Оскільки це підприємство державне, то їх краще вирішувати за підтримки центральних органів влади. Дивно якось, коли, образно кажучи, держава вже сама собі не може допомогти. Що тоді говорити про поміч певному Петренку, Сидоренку, Жугаю і т.д. Як видно з наведеного вище аналізу, ДП «Кук» має доволі непоганий ресурс. Може, в когось просто дуже руки сверблять заволодіти усім цим майном у той чи інший спосіб? Можливо, з київських пагорбів погано бачиться перспектива цього підприємства. Мабуть, варто прислухатися до потреб народу, зокрема того, котрий бажає хоча б якоюсь мірою відродити колишню славу потужного в минулому підприємства. Для початку й надалі тут можна б займатись заготівлею лікарських трав чи тваринництвом. Та й умови для цього всього у верховинському краї, здається, є. Тому до Міністерства аграрної політики та продовольства України велике прохання докласти максимум зусиль для того, щоб це підприємство запустити в дію. Якщо, на думку представників Кабміну, таке зробити неможливо, тоді потрібно мудро опрацювати варіант щодо роздержавлення «Кука». Коли продовжувати так і надалі ґаздувати, то це до добра не приведе…
Чекаємо на конкретні кроки Кабінету міністрів України.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ