Версія для друку Версія для друку

Коли за справу беруться справжні активісти

Кілька місяців тому Імстичово, де мешкає майже три тисячі населення та налічується понад 800 дворогосподарств, залишилося без сільського голови, бо той добровільно заявив про свою відставку.
А проблем у селі хоч відбавляй: вкрай занедбана дорога із страшними, зарослими кюветами, аварійне приміщення лікарської амбулаторії, де розміщені ще й класи дитячої школи мистецтв, поштове відділення, бібліотека та аптека, роками не вирішується справа з аварійним, закритим приміщенням колишнього клубу, вкрай назріла проблема із відведенням нової ділянки під кладовище.
Чомусь ці проблеми не хвилюють ні депутатів, ні членів виконкому. Суджу це з того, що після відставки голови в селі за ініціативою небайдужих людей відбувся вже і сход селян, і збори ініціативної групи по відродженню доброї слави села. Так от, на сход прийшли аж два депутати та один член виконкому, не більше їх було і на зборах.
Ці два заходи показали, що люди хочуть жити по-новому, щоб село, його вулиці й прилеглі території були прибрані й привабливі, громадські й державні будівлі – охайнішими, відремонтованими.
По-справжньому взялися за наведення порядку в рідному селі молоді ентузіасти – сестри Анюта Зейкан та Марина Білинець, завідувачі дитсадками Любов Звонар та Мар’яна Добра, молоді вчителі Юрій Пітра, Тетяна Ливдар, активіст Іван Вашкеба, депутат сільради Ольга Романець, підприємці Михайло Добра та Василь Зейкан. Ще з ранньої весни вони постійно прибирають центр села, поновили зелені насадження біля пам’ятника воїнам-односельчанам. На допомогу їм приходять і пенсіонери Єлизавета Добра, Людмила Зейкан, Єлизавета Суха, Ганна Добра та інші.
Наведу простий, але переконливий приклад: у селі ніколи не було дошки оголошень, а названі вище активісти встановили її за один день. Тепер там знайдете різноманітну інформацію.
Але найбільш важливою справою активістів стала організація вивезення побутового сміття. Тут треба віддати належне ще одній молодій людині – підприємцю Ярославу Зейкану. Це завдяки йому, а також Анюті Зейкан та Любові Звонар справа зрушила з місця. Ярослав Зейкан сам, власною машиною, забирав мішки з відходами. Як буде йти справа далі – покаже час, але всі переконані, що все залежить від тих, кого люди обрали захищати свої інтереси – депутатів та членів виконкому. Поки що користі з них мало. Така беззубість породжує всі проблеми села, ніхто не стукає у кабінети районної влади, а там це всіх влаштовує.
На сільському сході говорилося і про пропозицію білківчан об’єднатися в спільну територіальну громаду. Цю пропозицію в Імстичові сприйняли вкрай негативно – дуже вже гіркий присмак залишився від періоду 30-річної залежності від Білок у радянські часи. Мої земляки вирішили почекати, як ці питання вирішуватимуться при новому президенті, новому парламенті та при новому уряді.

Михайло ЦІЦАК,
с. Імстичово.

Ваш отзыв

Ваш коментар