Версія для друку Версія для друку

КРАСА, КОТРА КОЛЕ І РІЖЕ, або Натхненна злива щирих думок про спекотні будні лікарки-стоматолога-хірурга

Так вже повелося, що представниця прекрасної половини людства у нас асоціюється із красою та ніжністю. Коли вона досконало володіє ще й скальпелем чи іншим подібним інструментом, то це викликає двоякі відчуття. З одного боку, воно діє так, як холодний душ. З іншого боку, налаштовує на те, що процедура, яку ця лікарка виконає, пройде якось тендітно і безболісно. На жаль чи на щастя, у моєму житті нещодавно був момент, коли вперше без допомоги стоматолога-хірурга не вдалося обійтися. Пішов у райстоматполіклініку, на табличці біля входу у кабінет лікаря прочитав ім’я, по батькові та прізвище спеціаліста: «Ольга Іванівна Шпак». Мабуть, як і кожен, хто стояв під цими дверима, я молився Богу, аби лиш потрапити до рук професіонала не на папері, а по факту. І мені пощастило. Можливо, ця лікарка занадто молода, щоб говорити про якийсь захмарний її досвід у сфері стоматології, але професіоналізму, любові до роботи, привітності та хорошого ставлення до пацієнта їй точно не позичати. Напевно, це і стало ключовим стимулом до того, щоб написати про неї кілька зворушливих і щирих рядків. А День медика – чим не прекрасна нагода?
Стати лікарем – це для Ольги Іванівни мрія дитинства. Ще коли була зовсім маленькою, то різними способами, притаманними для дитячої наївності, лікувала ляльок, цікавилася цілющими властивостями подорожника тощо. Звісно, коли вже поставало питання про вступ до вишу, то тоді визначалася зі спеціалізацією. Прикметно, що ніхто з її батьків не працює лікарем, хоча в родині представників цієї професії вистачає. Покликання життя спрагнену знань дівчину привело до стін УжНУ. Так і стала однією із найперших випускників стоматологічного факультету у 2011 році. По закінченні цього закладу була інтернатура на тодішньому факультеті післядипломної освіти в тому ж університеті. Відтак закінчила курси зі спеціалізації «Хірургічна стоматологія» у Львові. Відтоді працює лікарем-стоматологом-хірургом у райстоматполіклініці. До неї часто направляють жителів району з сіл сімейні лікарі та стоматологи. Ольга Іванівна надає різноманітні консультації при ускладненнях, що пов’язані із захворюваннями ротової порожнини, видаляє зуби, здійснює внутрішньоротові хірургічні втручання тощо. У подальшому планує розширити діапазон своєї діяльності. Має намір займатися терапевтичною стоматологією та імплантологією. Завжди активно працює над самовдосконаленням, відвідуючи різноманітні курси з підвищення кваліфікації та семінари.
Лікарка із іскоркою в очах зізнається, що свою роботу обожнює. Вона давно переросла для неї в хобі. І тому, власне, їй легко дається усе, за що береться. І їй це приносить неабияке задоволення. Також каже, що матеріально-технічне забезпечення на роботі бажає бути кращим. Тому доводиться вижимати максимум з того, що є, аби задовільнити потреби населення. Багато чого купляє за власні кошти. Бували випадки, що до неї зверталися по допомогу, не маючи на це грошей. З її боку було розуміння та боліла душа, що людина в біді, тому робила це безкоштовно, незважаючи на те, що витрачала свій час, енергію, кошти, експлуатувала власні знання та досвід.
Ясна річ, що її пацієнтами є і діти. З ними спільну мову знаходити не так вже й просто, але Ольга Іванівна їх дуже любить. Доступно пояснює їм кожен свій крок, наводить прийнятні та цікаві аргументи для лякливого дитячого серця. Дає поради і діткам, і їх батькам з приводу того, як доглядати за зубами. Для цього нині є вдосталь і дитячих зубних паст та щіток. Зрештою, у цьому плані виготовлено чимало мультфільмів виховного характеру.
Іноді здається, що бути стоматологом легко і класно. Працюєш у затишному кабінеті, робота непильна, заробляєш непогані гроші. Та все ж це виснажливий труд, за який ще й несуть серйозну відповідальність. Та й здається, що естетики у чужій крові та не зовсім привабливих рідинах дуже мало. А на це все лікарці доводиться дивитись щодня. До речі, Ольга Іванівна особливо турбується про те, щоб інструменти були добре стерилізовані й відповідно оброблений кабінет. Вона задоволена, що має хорошу і надійну помічницю – медсестру Ганну Петрівну Синитар, з якою злагоджено працюють єдиною командою. А пацієнтам від цього теж краще.
Ось вже зовсім на носі День медика. Зі святом вас, Ольго Іванівно. Нехай ваші професійні старання завжди належно оцінюють та шанують за них. Хай життя робить лише приємні сюрпризи.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ .

Ваш отзыв

Ваш коментар