До написання цієї статті мене спонукала зустріч із пасічником, який розповів про зникнення осінню трьох бджолосімей. Останніми роками на деяких пасіках спостерігається загадкове зникнення бджіл.
Бджолосім’ї зникають із вуликів – наче їх хтось викурює звідти. Залишаються кормові запаси, а комах немає. Деякі пасічники кажуть, що бджоли вироїлися, але насправді ця втеча сімей не має нічого спільного з роїнням.
Втечу бджіл із вуликів спостерігають переважно в осінньо-зимовий період, а роїння – природний поділ сімей на піку розвитку – пізньої весни і влітку. Роїння – це поділ сім’ї навпіл. Частина бджіл вилітає з роєм, а ті, які залишилися у вулику, створюють іншу сім’ю.
Інколи рої вилітають із вулика через брак корму. Хоча здорові й сильні бджолосім’ї дуже рідко покидають гніздо через голод.
Пасічники стикалися з таким явищем у деяких сім’ях. Пізно восени вулики спорожніли. Залишилися тільки щільники і корм, а дно було чистим – за бджолами ні сліду. Можна лише припускати, чому так сталося.
– Бжолосім’я могла покинути вулик через вароатоз. Ця хвороба ослаблює комах і скорочує їхнє життя. Сім’ї, уражені кліщем, більше схильні до всіляких хвороботворних не інфекційних чинників. Тому цю проблему не можна легковажити. Потрібно застосовувати різноманітні методи боротьби з кліщем, щоб зменшити ризик гибелі бджіл.
Через хімізацію сільського господарства та скорочення медоносної бази бджолосім’ї теж можуть покидати вулики. Сучасні технології у рільництві, щораз більша кількість засобів охорони рослин спричиняють систематичне отруєння бджіл. Це впливає на кількість льотних бджіл, які здатні працювати. Зрештою, і на стан цілої сім’ї, життєздатність якої ослаблюється, бо частина робочих не повертається до вулика.
Інтенсифікація сільського господарства, поступова урбанізація та мода на хвойні рослини й трав’яні газони має наслідком скорочення медоносної бази. Систематичний недобір пилку та нектару позначається на розвитку та стані бджолосімей. Щораз частіше в пік сезону – у червні та липні – голод на пасіці. А від кількості корму у вулику залежить і стан сімей, і їхня продуктивність.
У США припускають, що причиною масового зникнення бджолосімей є генетично модифіковані рослини. Деякі їхні складники можуть негативно впливати на систему травлення бджіл, а це призводить до хвороб, зокрема нозематозу. Крім того, американські вчені на сторінках одного із журналів пишуть, що причиною масової загибелі бджіл є, ймовірно, муха Apocephalus borealis. Ці комахи відкладають яйця у черевці бджіл, а після того, як лелечка вилупиться, починають «мандрувати» організмом носія – атакують мозок і через тиждень виходять назовні. Одразу після зараження бджоли покидають вулик і збираються біля джерел світла, щоб там випустити з тіла шкідника і загинути.
Пасічники також припускають, що бджоли зникають там, де повітря забруднене (осінню покрашені вулики олійними фарбами), є станції мобільного зв’язку, з’явилися невідомі віруси тощо.
Юрій САМОРИГА,
пасічник.
