- Нове життя - https://nz-ir.com -

«НА ТАКИХ, ЯК ВІН, ТРИМАЄТЬСЯ ЗАВОД»

Так сказав про головного інженера ПрАТ «Іршавський абразивний завод» Івана Половку директор підприємства Іван Васильцюн. На нього завжди і у всьому можна покластися, бо досконало знає виробництво. Його стаж складає на заводі 43 роки. За цей час проявив себе як відповідальна за доручену справу людина. Користується повагою і авторитетом керівництва та серед колег по роботі.
Трудова біографія Івана Васильовича пишеться у приватному акціонерному товаристві із 1976 року. Прийшов він працювати інженером-конструктором у відділ управління. Молодий спеціаліст сповна віддавав себе роботі, працював на совість. Його старанність помітили в колективі, і вже через два роки був переведений начальником електромеханічного відділу. Тут ще більша відповідальність лягла на Івана Васильовича. Але він повсякчас умів долати труднощі, був, як тоді модно було говорити, на передовій.
– Коли торік я очолив підприємство, – розповідає Іван Васильцюн, – почав із підбору кадрів – саме від них залежить успіх справи. У числі тих, на кого можна покластися, було і прізвище Івана Васильовича. Йому доводилося працювати в ті часи, коли перед колективом стояли великі завдання. Треба було нарощувати потужності за рахунок освоєння нового виробництва. Адже подібних підприємств на Закарпатті не було. А його продукція відправлялася майже у всі республіки колишнього Радянського Союзу. Тому було розпочато реконструкцію заводу. Господарським способом зведено дільницю абразивного інструменту на бакелітовій зв’язці (модульного типу) з адмінбудівлею, а протягом 1980-85 років за рахунок централізованих капіталовкладень проведено другу чергу реконструкції заводу, в результаті якої збудовано корпус з виробництва абразивного інструменту на бакелітовій зв’язці.
У 1978 – 1986 роках технічну службу очолював головний інженер підприємства Вадим Борисов. Іван Васильович з приємністю згадує ті часи. Серед спеціалістів, з якими доводилося проводити технічне переозброєння заводу були: В.Є.Попович, В.П.Кобаль, І..І.Боднар, Ф.А.Чийпеш, В.А.Микита, В.К.Бокотей, П.І.Савко, В.М.Рябець, І.І.Пирога, І.А.Худанич, В.В.Мелай, В.І.Завидняк, Д.В.Гринюк, В.В.Луцанич, М.А.Попович та інші.
В результаті проведеної реконструкції впроваджено технологію холодної формовки армованих абразивних кругів на бакелітовій зв’язці, виготовлено та впроваджено у виробництво високопродуктивні способи та механізації з розрівнювання, укладки та формовки абразивних кругів, нову конструкцію бакалізатора для термообробки абразивних кругів з високою якістю. Все це дозволило значно збільшити продуктивність праці, якість продукції, поліпшити умови праці, а завод перетворити на сучасне потужне підприємство. Поряд з збільшенням виробництва продукції велика увага керівництвом заводу приділялася соціальному будівництву, яка велася господарським способом.
Підприємству щастило на керівників. Особливого розвитку завод досягнув, коли директором був Василь Андрійович Дубішко. Він очолював підприємство з 1986 по 2007 рік. Водночас в економічному відношенні це були чи не найважчі часи.Із розпадом колишнього Радянського Союзу підприємство втратило ринки збуту, падали обсяги виробництва, майже не вкладалися кошти в перспективу розвитку абразивного заводу.
Із 2008 по 2010 рік підприємство очолював Іван Васильович. Саме в цей час на завод прийшов головний акціонер. Відбулося це шляхом викупу контрольного пакета акцій ЗАТ «Іршавський абразивний завод».
– Це був не простий період, – продовжує розмову директор ПрАТ Іван Васильцюн. – Проведено оптимізацію затрат на виробництво та використання грошових коштів.Впроваджувалися організаційно-технічні заходи по забезпеченню виробництва якісної продукції, зниження собівартості виробництва. І, як результат – наприкінці 2009 року завод почав працювати прибутково.
Разом із підприємством змінювався і І.В.Половка.Цього вимагав час. А він завжди намагався впроваджувати щось нове, прогресивне. І за це йому щира подяка, заводчани привітали його із першим 70-річчям і побажали йому всього найкращого в житті. Адже він того заслуговує.

Василь ШКІРЯ.