Вивівши у фінал президентських перегонів 2019-го року Володимира Зеленського і Петра Порошенка, український народ, а з ним і наш славний іршавський виборець, перейшов своєрідний рубікон демократії. На першу булаву в Україні 21-го квітня зійдуться у політичному герці представники двох, можна навіть сказати, діаметрально протилежних сил. З однієї сторони – один із найбагатших людей країни, носій старих політичних традицій, досвідчений державний діяч, що належить до сформованих уже в час незалежності еліт. Його випереджає молодий та ранній – стартова заявка на участь, і відразу ж такий феноменальний успіх у першому турі – Володимир Зеленський.
***
SONY DSC
Багатьом із нас у ці дні мимо волі приходять на згадку вибори Президента України 2014-року. У пам’яті зринає обстановка, атмосфера, загальний настрій. Тієї весни журналістські шляхи привели кількох працівників редакції до колег у Хуст, і саме тоді там проходила зустріч із тодішнім кандидатом на найвищий державний пост – Петром Порошенком. Моральне піднесення, навіть, певного чину захоплення, з яким зустрічало його місцеве населення, не підробиш, не налаштуєш людей на такий лад адміністративним впливом.
Знов-таки випадок із того періоду. За чашкою кави у день виборів розговорилися із молодою сім’єю земляків, які після голосування зайшли у місцевий бар. Слово за словом, після загальних фраз вияснилося: він працює у Німеччині, вона – домогосподарка, виховують доньку-школярку молодших класів. На матеріальні статки ніби й не жалілися і одягнуті були по-святковому. Вразив той факт, що молодий чоловік підлаштував свій приїзд додому саме під вибори.
– Сподіваюся, що вдома відкриються робочі місця, – ділився надіями співрозмовник, – і не доведеться залишати сім’ю. Все це було ніби вчора.
Куди й дівся той непідробний ентузіазм. Намагався віднайти того свого земляка, правда, не вийшло.
Тоді зафіксували незрівнянно вищий відсоток участі громадян у визначенні долі держави.
Минулої неділі, аби зробити фотографію із голосуючими виборцями, на одній із двох приборжавських дільниць довелося чи не півгодини провести в очікуванні. Такі невеселі реалії.
SONY DSC
Члени дільничних виборчих комісій чинно виконували свої обов’язки. Одним словом, напруги в зв’язку із напливом виборців не відчувалося, хіба що у час, коли сільський люд йшов додому після недільної служби в храмі.
Не виділявся особливо в цьому плані і райцентр із його чотирма дільницями.
Тут хіба що розміреність роботи ДВК дещо порушили кілька випадків, коли молоді виборці не поміняли прізвище після одруження і водночас не прихопили з собою свідоцтво про одруження. Кількахвилинний діалог із головою та секретарем комісії і непорозуміння вияснили, а мама молодого подружжя порадила найкращим чином – з’їздити обмдвом додому і взяти з собою свідоцтво, з чим усі й погодилися.
***
Якщо вести мову про сам процес голосування, то варто зауважити, що ні спостерігачі, ні представники преси практично не зафіксували грубих порушень виборчого законодавства. Протягом дня спостерігачів на дільницях було зовсім небагато. Вони здебільшого попідтягалися на свої «робочі місця» на час підбиття підсумків голосування.
Так уже вийшло, що на одній із приборжавських дільниць – №210182 – голова комісії Ганна Панько вперше бере участь у виборчому процесі в статусі одного із його організаторів.
SONY DSC
А от на Іршавській, що розміщена в загальноосвітній школі І- ІІІ ступенів №1, керувала досвідчена, хоча й молода жінка, Діана Олександрівна Коростіль, яка вже поспіль останні 16 років систематично бере участь практично у всіх виборах – як місцевих, так і у всеукраїнських. Досвід таких наших земляків по-справжньому безцінний, а зібрана «колекція» посвідчень цілком може прикрасити який-небудь зі стендів хоча б місцевого музею.
Деякі всеукраїнські телеканали, радіостанції вели безперервні цілодобові марафони. А вже починаючи з понеділка, політологи, політичні експерти, журналісти, представники політичних партій, штабів кандидатів на всі лади розкладають результати.
SONY DSC
Жителі нашого району в цілому, як і по області, визначилися зі своїми пріоритетами. Із 34811 виборців, які взяли участь у голосуванні, 14295 (41,06 %) віддали перевагу кандидату на пост Президента України Володимиру Олександровичу Зеленському. Друге місце у нашому районному рейтингу кандидатів зайняла Юлія Володимирівна Тимошенко із 6451 (18.53%) голосами виборців. Діючий Президент Петро Олексійович Порошенко посів третє місце, отримавши 3169 (9,10%) голосів виборців. А в цілому по району взяло участь у голосуванні 46,56 відсотка від числа виборців Іршавщини.
Головою дільничної комісії, яка працювала у приміщенні Білківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, є Мирослава Олександрівна Костянинець. Вона з приємністю відзначила, що у день виборів на дільниці ніяких казусів не було, а виборці поводилися мирно й не сварилися. Загальна кількість виборців тут становить 1491 житель села. А прийшов проголосувати тільки 551 білківчанин. За Володимира Зеленського віддали 266 голосів, за Юлію Тимошенко – 78, за Петра Порошенка – 58, за Юрія Бойка – 34, за Олега Ляшка – 31. Решту 84 голоси розподілили між собою інші кандидати.
Як зізнається жінка, бути головою комісії – велика відповідальність. Така честь їй випала вперше. Навіть не думала, що стільки клопотів матиме. Справді, роботи вистачало. Приємно відзначити, що у межах чинного законодавства на співпрацю пішли директор Білківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Петро Васильович Чорба та старший дільничний офіцер поліції Іршавського відділення поліції, майор поліції Віта Михайлівна Горзов.
У день виборів на дільниці працювало і кілька спостерігачів від різних претендентів на головне крісло в державі. Як розповіла одна з них Ганна Петрівна Біров, незважаючи на те, що представляли вони різних кандидатів, та свою роботу спрямовували на те, щоб волевиявлення жителів села відбувалося злагоджено, без порушень як з боку членів дільничної комісії, так і самих виборців. У всьому мала бути витримана буква чинного законодавства. Каже, що всім хочеться, аби був порядок. Тому завжди потрібно починати з себе.
Іван Іванович Горзов з кандидатом визначився давно і вже з нетерпінням чекав того дня, коли віддасть за нього свій голос. Зізнається, що йому набридла нестабільність у країні. Проблема і в тому, що не так легко знайти добре оплачувану роботу . Тому, щоб прогодувати сім’ю, працює далекобійником. Через це траплялося так, що під час виборів його не було вдома. На цей раз обставини склалися навпаки. Тому вперше прийшов на дільницю та проголосував. Ситуація, яка є у нас в державі, його не влаштовує. Хочеться якісних змін, які б забезпечили нормальне життя для всіх людей, зокрема молоді. Сподівається, що незабаром так і станеться. Як кажуть, надія вмирає останньою.
Марії Олександрівні Орос у день виборів виповнилося 66. Жінка каже, що на дільницю вона ходить кожні вибори: чи то місцеві, чи то парламентські, чи то президентські. Якщо є можливість, то прямують туди і всією сім’єю. Вона має шестеро дітей і дев’ятеро онуків. Окремі з них живуть і працюють за кордоном. Мають будинки і тут, на Україні. Якщо б у нас можна було нормально працевлаштуватися, то повернулися б сюди. А це неабияк тішило б Марію Олександрівну. Жінка зізнається, що діти завжди допомагають їй чим можуть. Вона проголосувала з вірою у краще майбутнє. Хоч дещо розчарована іноді у тому, що у нас вміють результати виборів і підтасовувати, але, щоразу відвідуючи виборчу дільницю, впевнена, що її бюлетенем ніхто не скористався.
Тридцять першого березня Іван Іванович Чубирко, який голосував на дільниці в Іршавському закладі загальної середньої освіти №1, був теж іменинником. Таким чином, мав подвійне свято. Зранку пішов проголосувати, а під вечір відзначив свої 58. Він переконаний, що до президентських виборів потрібно ставитися особливо відповідально, адже ця людина керуватиме всією країною найближчі п’ять років. Отже, як собі постелимо, так і спатимемо. На сімейній раді разом з жінкою визначилися з кандидатом. Він переконаний, що глава держави не повинен красти, не має грабувати українців, доводячи їх до зубожіння, а зобов’язаний думати і дбати про громадян України не на словах, а на ділі. Іван Іванович не терпить брехачів, а, на його думку, багато політиків саме цим якраз грішить. Також чоловік обурений тим, що у нас в державі зграя олігархів від жиру біситься, а українців масово зробили жебраками. Тому вибори вважає своєрідним святом справедливості.
За лічені хвилини до закриття дільниці в Білківській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 прийшла проголосувати Василина Василівна Бажів. Каже, що у неї помер родич, і необхідно було витримати всі обряди і звичаї. Тому на дільницю поспішала і ледве встигла. Проігнорувати вибори не хотіла, тому що вважає, що голосувати потрібно, адже це своєрідна оцінка кожному політику за його діяльність. На дільницю прийшла разом із семирічною донечкою Уляною, якій доручила вкинути бюлетень в урну. Це для того, щоб дитина в майбутньому мала звичку реалізовувати це своє конституційне право.
Потуги старшого покоління брати участь у суспільному житті потрібно тільки вітати. Довгожителька Кушниці Ганна Михайлівна Гецко на виборчу дільницю у будинку культури завітала самотужки. Прийшла з надією, що щось зміниться на краще. Народилася вона 15 серпня 1925 року. Коли їй виповнилося двадцять, то вийшла заміж. Була однією дитиною в батьків. Весілля справили вдома, бо тоді ніхто про ресторани не думав і не чув. Разом з чоловіком прожили душа в душу понад чотири десятки літ. На жаль, він уже покійний. Коли Ганна Михайлівна згадує про нього, то на її очі накочуються сльози, бо це для неї величезна втрата. Виховали трьох донечок: Ганну, Марію, Меланію. Має 5 онуків, 9 правнуків та 2 праправнуки.
Жінка є набожною і глибоко віруючою людиною. За своє здоров’я вдячна Богу. Хоча роки вже теж даються взнаки. Часто бувають перепади тиску та іноді важко дихається. З цієї причини вже близько двох років не відвідує церкву. Зате часто молиться вдома.
Г.М. Гецко каже, що прийшла проголосувати, бо переживає за майбутнє нашої держави. Їй дуже хочеться, щоб українці не їздили на заробітки за кордон, а мали нормальну роботу і гідну оплату праці вдома.
Михайло ІСАК,
Іван КОПОЛОВЕЦЬ.
