Версія для друку Версія для друку

Ювілей школи: Є що згадати, Але і плани величні

У останній день зими в Осійській ЗОШ І-ІІІ ступенів відзначили урочисту подію – 30-річчя навчального закладу. Хоча надворі була стужа, а в серцях присутніх на святі відчувалася теплінь і радість.
Урочистості розпочала заступник директора школи з виховної роботи Т.В. Чепа. Вона щиро привітала із цієї нагоди вчителів-ветеранів, колег, випускників школи і гостей.
30 років – невеликий відрізок часу, але вже є що згадати, озирнутися назад, поміркувати про сьогодення і майбутнє.
Віртуальну мандрівку у часі розпочали показом слайдів. Присутні ніби перемістилися у далекі 80-і роки минулого століття, коли восьмирічну школу було реорганізовано у середню. Але за слайдами не видно тих титанічних зусиль вчителів та учнів, які допомагали чим могли, щоб пришвидшити новосілля в довгоочікуваній новій школі. Свідки тих подій пригадують, що школа вводилась в експлуатацію аврально, поспіхом, було багато недопрацювань. Та попри все вона першого вересня відкрила свої двері. У колектив влилося багато молодих працівників, серед яких була і Т.В. Чепа (Супрун), яка поділилася з присутніми спогадами про свої враження про ті часи. Про історію і розвиток освіти в Осої розповіла вчитель історії М.Д. Магурська. Шкільні будні – це мереживо довжиною в навчальний рік, що складається із шкільних уроків і вечорів відпочинку, спортивних змагань, перемог у конкурсах і викликів батьків до школи, нелегких розмов з директором, концертів, шкільних дискотек.
Потім було продемонстровано генеалогічне дерево, на якому були зображені шкільні династії учителів.
Дуже несподівано і приємно було слухати привітання колишніх випускників школи з різних куточків земної кулі, за допомогою сучасних засобів зв’язку, а саме з США, Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Італії Франції.
Роки шкільного життя зіткані з подій значимих і не дуже, помітних і дрібних, буденних і… Але є такі, які входять в історію закладу, в долю його вихованців і вчителів. Зокрема, у 1990 році в школі відзначалась 80-а річниця з дня народження відомого українського письменника Федора Потушняка. В школу завітали відомі майстри слова Василь Вовчок, Володимир Ладижець, Юрій Шип, Іван Петровцій, Василь Кузан, Василь Шкіря, Петро Ходанич, Лідія Повх, Василь Кухта. Вони виступили перед учнями і вчителями та подарували їм книги. А через 20 років, під час святкування 100-річчя з дня народження Федора Потушняка, було відкрито шкільний музей, а в 2017 році школі присвоєно звання імені Ф. Потушняка.
На ювілеї школи перед присутніми виступили директор школи М.О. Маргіта, голова районної ради В.А. Симканинець, начальник відділу освіти РДА Є.М. Яцканич, радник голови районної ради Ю.І. Фельцан, колишній завідувач районного методкабінету М.Ю. Келемен.
Свято вдалося. Зал був переповнений. Згодом про перших директорів школи – Івана Івановича Петровція, Василя Івановича Лазорку, Олександра Олександровича Бажова. Тепер традиції, започатковані ними, продовжує М. О. Маргіта. Марта Олександрівна докладає всі зусилля для того, щоб навіть у нинішніх непростих умовах творити добро. Школа змінюється на очах. У багатьох класах поміняли підлогу, зробили актовий зал, при вході в школу встановили фонтан, зробили огорожу, відкрили мультимедійний центр, поміняли комп’ютерну техніку на нову, більш сучасну, перекрили дах на школі, котельню перевели на газ. Приємно і те, що багато вчителів – це вчорашні випускники школи – Т.В. Кізляк, М.В. Бойко, Г.В. Чепа, Н.Ю. Бокотей, Н.В. П’ятак та інші.
Приклад у професійному зростанні показує директор школи. М.О. Маргіта має вищу категорію та звання «Старший учитель».
У системі освіти в Осої за останні роки зроблено чимало. Але у М.О. Маргіти ще чимало творчих задумів. Дай, Боже, щоб вони збулися!
Андрій АНДРІШКО,
головний спеціаліст відділу освіти райдержадміністрації  

Ваш отзыв

Ваш коментар