Версія для друку Версія для друку

Неперевершене тріо обдарованих хореографів з Лисичова «рулить»

Коли говориш про Лисичово, то не обмовитись кількома словами про його життєдайну природу було б просто гріхом. Зрозуміло, що ця напрочуд казкова краса не може не народжувати таланти. Мабуть, сам Бог велів, аби вихідці з цього мальовничого села, овіяного таємничістю, неймовірно дивували могутністю того чи іншого мистецтва. Ці троє хлопців, про яких йтиме мова, просто закохані й обожнюють танець. Вибухонебезпечний сплав експресії, техніки виконання та пластики тіла – це далеко не все, що їх вирізняє з-поміж інших.
Ярослав Пальок, Дмитро Сньозик, Іван Мелеш родом з Лисичова. Та об’єднує згаданих потужних хореографів не тільки це. Творче тріо свого часу виховувалось у фольклорному ансамблі «Іршава» під пильним мистецьким оком заслуженого працівника культури України Надії Мельник-Гудь. Вона відчула, що їх таланти – то справді коштовний камінь, який відполірувала, і тепер своїм блиском він засліплює очі великої армії глядачів. Ця, пронизана творчими родзинками, жінка леліяла хлопців-лисичан, як найбільш вибагливу квітку. І тепер, роз’їжджаючи по різних країнах, вони роблять такі витівки на паркеті, за якими присутні в залі спостерігають, роззявивши рота від захоплення, застигають на якийсь час і не в змозі вимовити жодного слова, перебуваючи під шаленим тиском вражень. Не можна не згадати ще одну людину, якій теж великою мірою своїми здобутками завдячують ці троє лисичан. Всю свою енергію і душу вкладав у них хореограф, заслужений працівник культури України Михайло Шютів.
Ярослав Пальок – це вправний і вроджений трюкач. Скільки ансамбль «Іршава» не їздив на фестивалі по Україні і за кордоном, хлопець завжди був флагманом на всіх вечірках. Коли він неповторно виконував свої фішки – піруети, а також притаманні тільки йому пластичні рухи «електроніка», то учасники фестивалів з різних країн збігалися подивитись на це диво, як бджоли на мед. А іршавчани з усмішкою на обличчі казали: «Зараз наш риженький (так його лагідно називали у своїх колах) дасть жару». Де б Славко не проходив кастинги – чи у Туреччині, чи у Німеччині, де встиг попрацювати, завжди легко потрапляє на різні конкурси. До речі, нещодавно у районному центрі був невеличкий корпоратив, на якому зібралось чимало еліти нашого краю. Над його організацією попрацював мер міста Степан Бобик. Ярослав Пальок мав на цьому заході окремий номер. Триста чоловік не могли погляду відірвати від продемонстрованих ним знань і вмінь у танці, здобутих під час гастролей у Китаї.
Дмитро Сньозик – різнопланова творча натура і якоюсь мірою пестунчик долі. Не встиг закінчити відділ хореографії Ужгородського коледжу культури і мистецтва, як відразу потрапив на роботу в обласний драматичний театр імені братів Шерегіїв. Тут грані його таланту почали проявлятись сповна. Спробував себе не лише в якості неординарного артиста балету, а ще й тямущого актора. За ним тягнеться шлейф вишуканості у всьому, за що б не брався. Він неперевершено зіграв головну роль у кліпі заслуженого артиста України Івана Пилипця до пісні «Наречена». Чоловіча половина шанувальників прекрасного належно оцінила цю роботу, а жінки просто мліють від творчих задатків красеня.
Іван Мелеш – теж помітний трюкач. Його статура неабияк підштовхує витворяти на сцені. Окрім цього, він ще вміє і гарно та колоритно висловлювати думку на папері. Після здобуття середньої спеціальної освіти стажувався у танцювальній групі Національного академічного хору імені Верьовки. Згодом тут також і працював. Можна сказати, що взяв непогану висоту. Та йому цього здалося замало і закортіло випробувати свій талант і якоюсь мірою долю. Зібрав валізи і гайда на Варшаву. Тут взяв участь у кастингу, на якому його відразу взяли солістом танцювальної групи державного ансамблю «Мазовше». Справді, це – велика честь і визнання для нього.
Усі троє хлопців грають перші скрипки у хореографії. Керівник фольклорного ансамблю «Іршава» Надія Мельник-Гудь з величезною гордістю розповідає про своїх вихованців. Вони часто спілкуються у «Фейсбуці». Ці обдаровані лисичани, славі яких вже затісно у нашій країні, підтримують те, що Надія Іванівна оновлює склад ансамблю, виступає своєрідним «енерджайзером», який підживлює нові таланти, котрим з потужною силою належить ще розкритися.
Однозначно ці хлопці досягли вже багато. Коли бувають вдома, то керівник ансамблю «Іршава» запрошує їх виступити, а вони залюбки погоджуються і завжди висловлюють слова вдячності за запрошення.
Впевнений, що на це творче тріо з Лисичова чекає велике майбутнє, яке багато чого приємного обіцяє. Їх точно у переповнених залах різних країн зустрічатимуть стоячи і під бурхливі оплески на найбільш зіркових подіумах, люб’язно вигукуючи: «Маестро, давай танець».

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар