День 14 лютого хоч і видався похмурим, але вшанувати воїнів-інтернаціоналістів зійшлося чимало осійчан, здебільшого вчителів, працівників сільради, пошти, «побутовики».
До пам’ятника полеглим у Другій Світовій війні підходять учні загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у красивій військовій формі із завідувачем сільського клубу М.В. Кузьміною. Діти покладають біля обеліска вінок із живих квітів і хрестоподібно запалюють свічки.
Потім відбувся парастас за загиблими, який відслужив настоятель Свято-Георгіївського православного храму о. Сергій (Ісак) з дяком Володимиром Бойком. Опісля відправили молебень за здоров’я афганців, а їх в Осої – 15 чоловік. Колишні воїни-інтернаціоналісти стояли як справжні солдати в задумі і пам’яттю поверталися у ті страшні часи, коли знаходилися між життям і смертю. Слава Богу, що нині вони з нами.
Зі сльозами на очах присутні слухали віршовані слова привітань до колишніх воїнів, що звучали з вуст учнів та М.В. Кузьміної. У них звучали теми про маму, котра так чекає сина з війни, про молодого солдата, що так хотів жити, але куля обірвала його коротке життя.
Привітав тодішніх вояків священик Сергій, сільський голова І.В. Матіко, а також депутат обласної ради П.П. Добромільський. Загиблих вшанували хвилиною мовчання.
Продовження відбулося у кабінеті сільського голови, де ще раз були щирі привітання від Івана Васильовича, Петра Петровича в честь 30-річчя виведення військ з Афганістану. До добрих справ приєдналася й М.І. Керечанин – інспектор по військовому обліку сільської ради.
Слава Богу, з 17 призваних тоді (двоє вже померли) в Афганістан 15 живі-здорові. Зокрема, це: Михайло Черничко, Василь Дубляк, Іван Звонар, Володимир Антол, Василь Магурський, Іван Матіко, Іван Керечанин, Іван Попович, Віктор Турянин та інші. Усі вони є батьками, дідусями і безмежно вдячні за все Богу, що мають чудові сім’ї, хороших дітей та онуків.
Було що згадати кожному. І хай слово «війна» забудеться назавжди. Здоров’я всім, голубого неба і процвітання рідного села, незалежної України.
Ганна ЛЯШКО,
с. Осій
