Версія для друку Версія для друку

Краще не починати

Тютюнопаління − один з найбезглуздіших видів залежності. Паління тютюну ще більш поширена і не менш шкідлива наркоманія, як алкоголізм.
Тютюнопаління − шкідлива звичка, яка полягає у вдиханні диму тліючого тютюну – одна з форм токсикоманії. У тютюновий дим входить близько тисячі різних речовин, і практично, немає таких тканин і систем в організмі, на які б цей «коктейль» пагубно не впливав. Активним компонентом тютюнового диму є нікотин, який практично одразу потрапляє в кров’яне русло через альвеоли легень.
Нікотин по своїй хімічній природі стимулюючий засіб, що стимулює роботу мозку і викликає легку ейфорію. Тому багатьом здається, що цигарка поліпшує розумовий процес. Але якщо людина, як доказ інтенсивності своєї інтелектуальності діяльності показує повні попільниці, то імовірно, незабаром він узагалі не зможе думати без цигарки − мозок відмовиться працювати самостійно.
Кожного року у світі мільйон людей отримують захворювання через паління та незважаючи на це, одночасно інші мільйони людей на Землі починають палити. Вони особливо не задумовуються над тим, як підкоряються поганим звичкам, і як ці звички негативно впливають на стан їхнього здоров›я.
Отруйність тютюну відчув кожний, хто взяв у руки першу в житті цигарку. Ніхто не може докурити першої цигарки до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а, часом і ще неприємні відчуття, такі як, інтенсивне слиновиділення, шум в вухах, голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння, блювання. У важких випадках людина непритомніє. Поступово організм пристосовується до нікотину і не викликає таких неприємних відчуттів, але починає формуватись залежність від тютюну. Як і люба залежність, залежність від тютюну не виникає за одну спробу. Формування залежності від тютюну – в кожної окремої людини відбувається за різний час і залежить в значній мірі від психофізіологічних особливостей людини та частоти таких спроб. У людини формується нестриманий потяг до тютюнопаління, збільшується частота та більшість викурюваних цигарок, а це означає, що тієї дози нікотину, яку отримав Ваш організм до цього йому вже не вистачає, і він потребує більшого.
При відсутності тютюну (цигарок) у курця розвивається абстинентний синдром, який проявляється психічним та фізичним дискомфортом (потяг до паління, роздратованість, неможливість зосередити увагу, головний біль, біль в ділянці серця та інші).
При тривалому палінні виникають різноманітні ускладнення, перш за все збоку органів дихання. Тютюновий дим, який вдихає курець, насамперед потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім – у трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відчувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв’язок, вони потовщуються грубішають. Це призводить до змін тембру голосу (грубий голос курця), що особливо помітно в молодих жінок.
Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів та трахеї тютюновим димом розвивається їх хронічне запалення (бронхіт і трахеїт).
Крім ураження органів дихання, паління негативно впливає на роботу серцево-судинної системи. У курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та інсульти. Ризик усіх смертних випадків, зумовлених серцево-судинними захворюваннями, у курців порівняно з некурцями він вдвічі вищий.
Учені встановили, що куріння − один з особливих чинників, які призводять до розвитку злоякісних захворювань.
Захворюваність на рак легень серед курців у багато раз вища, ніж серед тих, хто не курить. Також видно, що куріння збільшує ризик захворювань на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунку.
За останні роки влада зробила позитивні кроки на шляху зменшення шкоди від тютюнопаління. Це і прийняття закону про заборону паління в громадських місцях (транспорті, лікарнях, школах, кінотеатрах і т.д.), це і заборона реклами тютюнових виробів, це і підвищення акцизу на тютюнові вироби.
Для тих, хто вже залежний, рано чи пізно, тютюнопаління не приносить задоволення. Особливо тоді, коли починаються проблеми із здоров’ям. Перше, з чого потрібно розпочати − це усвідомити свою залежність, друге − зрозуміти, чому і для чого потрібно її позбутися. Третє − визначитись, у який спосіб це зробити. Перші дві складові не потребують втручання лікаря. Більшість курців самостійно можуть припинити паління. В цьому бажаючому відмовитись від паління повинні допомогти друзі, рідні, колеги по роботі (не пропонувати цигарки, не палити поряд).
Якщо самому припинити важко, то необхідно звернутися до лікаря-нарколога, який зможе рекомендувати спосіб, як позбутися залежності від тютюну, який найбільш підходить для даної людини з урахуванням всіх її психологічних та фізіологічних особливостей та вже наявних захворювань. Позитивний результат залежить не так від кваліфікованості лікаря, як від бажання та сили волі самого курця, який бажає позбутися шкідливої звички. Почати куріння набагато легше, ніж покинути. Тому краще не починати.

Михайло Бунча,
райнарколог Іршавської РЛ.

Ваш отзыв

Ваш коментар