Версія для друку Версія для друку

Якби ж то хтось подумав і про сусіда

Прочитав в одному з журналів думку про те, що нині кожен пасічник для своїх бджіл і лікар, і ветеринар, і дослідник та дійшов висновку, що це не найкращий шлях розвитку нашого бджільництва. Бо не може звичайний пасічник володіти такими глибокими знаннями, щоб вважатися бджолярським да Вінчі.
Але ж звідки нині може пасічник почерпнути необхідні знання? Звичайно, найкращий варіант здобути спеціальну бджолярську освіту у вищому чи спеціальному навчальному закладі. Та, погодьтеся, що не кожен може влаштувати собі таку розкіш. Особливо, якщо бджоляреві вже далеко за…Якщо так, то залишається самоосвіта за допомогою спеціальної літератури та бджільницької періодики. Але й тут не видно, щоб пасічники дуже вже бажали набиратися знань, цікавилися новинками галузевої науки і розробками пасічників-новаторів. Для цього навіть не потрібно проводити спеціальних досліджень, а достатньо подивитися, які тиражі мають нині пасічницькі журнали і газети.
Не проводяться різноманітні семінари, конференції, лекції. На що розраховують керівники товариств та спілок сказати важко. Бо сподіватися, що кваліфіковану допомогу при проведенні лікувально-профілактичних заходів на пасіці нададуть спеціалісти ветеринарної медицини, не доводиться. Та й де їм узятися, тим висококваліфікованим фахівцям, котрі мають вузькопрофільну ветеринарну освіту, якщо відсутня відповідна державна пасічницька структура, як це було ще років 30-40 тому. Можливо, саме завдяки цій структурі після виявлення кліща Варроа на території України наші бджоли з того часу ще й не вимерли повністю.
Однак результати останніх років зимівлі показують, що бджолярам таки бракує знань, а іноді й здорового глузду. Аби не бути голослівним, наведу приклад свого знайомого, який пасічникує, не вникаючи особливо в теорію та не цікавлячись рекомендаціями науковців і досвідчених бджолярів. Так ось у нього за зиму із семи сімей загинули всі. Висловлюю припущення, що такий плачевний результат, то наслідок пізньої підкормки і використання одного й того ж препарату від кліща протягом декількох років підряд.
Після цього підсумовую своє невелике дослідження і роблю висновок, що краще на одній території бджолярам домовитись, коли і яким препаратом обробляти бджіл від кліща Варроа, щороку його міняючи.
Юрій САМОРИГА,
пасічник.

Ваш отзыв

Ваш коментар