Версія для друку Версія для друку

Виховує спортом

Відколи працюю в редакції газети «Нове життя», відтоді знаюся із вчителем фізичної культури Доробратівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Іваном Івановичем Пинзеником. Хоча доля подарувала йому вже 75 літ, він залишається таким же енергійним, спортивної статури, швидко рухається. Видно, що не на словах, а на ділі пов’язав своє життя із фізкультурою і спортом.
Жителям села – і юним, і старшим за віком є з кого брати приклад. Ведучи здоровий спосіб життя, людина, переконаний Іван Іванович, і в сімдесят п’ять може виглядати молодо, бадьоро, не уповати на старість, обходитися без пілюльок. Досить лише подбати про себе, не зловживати спиртним, не курити, і ви можете набагато більше продовжити свій вік. Як кажуть, береженого Бог береже.
Буваючи в школі, неодноразово доводилося бути на його уроках фізкультури, спостерігати, як він проводить заняття, спілкується із своїми вихованцями. Свої знання і досвід протягом багатьох літ віддавав юнакам та дівчатам, вчив бути фізично здоровими, а в змаганнях проявляти волю до перемоги, не боятися життєвих труднощів. На все життя запам’ятав його слова, сказані колись у розмові.
– Якщо хочеш мати настрій цілий день, то ранок слід починати із зарядки, не лінуватися ходити пішки. Необхідно рухатися якомога більше, слід любити природу і займатися спортом. Щоденно треба відводити для прогулянки не менше однієї години.
Народився І.І. Пинзеник 17 вересня 1943 року в с. Доробратово. Після закінчення місцевої школи навчався в Хустському культосвітньому училищі та Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (кафедра фізичного виховання). Служба в армії запам’яталася тим, що серйозно почав займатися акробатикою та футболом.
Із 1965 року І.І. Пинзеник став працювати вчителем фізкультури в загальноосвітній школі. По сумісництву був інструктором фізкультури в колгоспі. Село відоме тим, що воно межує із сусіднім Мукачівським районом. Здебільшого жителі села працюють в місті над Латорицею. Сюди кілька разів курсують автобуси і маршрутки. В Іршаву сільчани їдуть хіба що в особистих справах.
Спорт у селі завжди був у пошані. Особливо футбол. У 1964 році сільська футбольна команда входила в призову трійку чемпіонату району.
– У 1973 році, – згадує тепер І.І. Пинзеник, – було зведено роздягальню з трибунами на 400 сидячих місць, обладнано бігові доріжки та зроблено комплекс спортивних площадок. А вже 5-6 липня 1970 року було проведено обласну спартакіаду «Закарпатрадгоспвинтресту» з семи видів спорту, де було включено і футбол. Доробратівські спортсмени в загальному заліку виграли спартакіаду, яка, за визначенням фахівців, пройшла на високому рівні.
Це було справжнє шоу, яке зібрало не лише жителів Доробратова, а й навколишніх сіл Негрова, Горбка, Мідяниці, Дунковиці, Арданова, Загаття. Велику організаційно-підготовчу роботу провели директор радгоспу імені Мічуріна Ярема Юрпик, секретар парткому Іван Маргіта, голова профкому Василь Швед, ну й, звісно, інструктор з фізкультури Іван Пинзеник.
І.І. Пинзеник з гордістю згадує, що в 1974 році футболісти Доробратова протягом сезону йшли в лідируючому складі команд-учасниць першості району, а їх було 16. І тільки останні ігри вирішили звання чемпіона району, що доробратівці є сильними. Вони здобули перше місце і право на перехідні ігри на першість області.

На перехідних іграх вони здобули перемогу і були включені в розіграш першості області. Виступали досить вдало. Команда була у верхній половині турнірної таблиці. А юнацький склад в 1976 році був лідером у своїй групі і зайняв третю сходинку у чемпіонаті переможців зон, що проводились в місті Чопі.
У 1976 році юнацький склад здобув перемогу у своїй зоні і брав участь у фіналі, що проходив у Мукачові. Тут вони були третіми, але це також був великий успіх. Це показувало те, що росте гідна молода зміна. У 1985 році І. Пинзеник провів Кубок району на приз Двічі героя соцпраці Юрія Пітри. До фінальних ігор дійшли команди «Виноградар» Доробратово та «Колос» Кушниця. Фінальна гра проводилась на стадіоні в с. Білки. В упертій спортивній боротьбі перемогу з рахунком 2:1 отримали доробратівці. Команда була нагороджена пам’ятним кубком, а гравці – грамотами та пам’ятними медалями. Нагороджував команду та гравців особисто Юрій Пітра.
І. Пинзеник тренував команду на громадських засадах з 1965 по 2000 роки, віддавав всі вихідні дні та вільний час для того, щоб футбол у селі розвивався. Знаковим є те, що колеги по роботі вже десятки літ обирають його головою профкому, що свідчить про неабияку довіру. За активну профспілкову роботу в 2007 році Івана Івановича Пинзеника було нагороджено нагрудним знаком «Заслужений працівник профспілки працівників освіти і науки України» із ступенем «Золота відзнака». Колеги та вихованці відзначають такі риси характеру Івана Пинзеника, як доброта, порядність, вимогливість і працелюбність, а також безмірна відданість справі виховання молоді. Це талановитий організатор, висококваліфікований фахівець, активний спортсмен. Завдяки тісній співпраці з адміністрацією школи, профорганізація на чолі з головою профкому І.І. Пинзеником активно захищає соціально-економічні права та інтереси спілчан закладу, сприяє створенню належних умов праці, навчання і відпочинку. Саме з ініціативи директора школи Володимира Білинця та Івана Пинзеника було добудовано спортивний зал спільними зусиллями педагогів та учнів.
– Іван Іванович бере активну участь у роботі районної організації профспілки, – каже її голова Олег Попович. – Є членом президії, а також ініціативним головою спортивно-масової комісії – саме він започаткував щорічні спартакіади в дошкільних навчальних закладах. Для поліпшення навичок у лижному виді спорту Іван Іванович видав брошуру «Методика лижної підготовки», зробивши значний внесок у культурний і фізичний розвиток учнів. З ініціативи Івана Пинзеника та колишнього голови комітету з фізичної культури і спорту райдержадміністрації Андрія Савка район першим в області започаткував проведення спартакіад. Стежкою батька, Івана Івановича, пішов син Іван, який закінчив Львівський інститут фізичної культури і зараз працює з ним, викладаючи уроки фізичного виховання, та дочка Оксана. А наймолодша дочка Наталка продовжила справу матері Ольги Филимонівни, яка була свого часу відомим у районі фармацевтом. Вона працювала завідуючою аптекою №73 с. Доробратово. У будь-який час була готова прийти на допомогу іншим.
І.І. Пинзеник неодноразово обирався депутатом сільської ради. Він – «Відмінник народної освіти», «Відмінник фізичної культури СРСР», серед перших в області став учителем-методистом фізичної культури. Має вищу професійну категорію.
Такі особистості як І.І. Пинзеник – гордість не лише району, а й нашого краю. Із них треба брати приклад. Бо він – жива легенда. Підростаюче покоління виховував спортом.
Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар