Версія для друку Версія для друку

НАДБАННЯ РЕСПУБЛІКИ

Випадкові дати, числа у людському житті з часом вишиковуються у струнку систему, яка чітко вписується у загальні координати долі цілої країни та її народу. За кілька днів до того, за редакційним завданням довелося завітати на підприємство, яке зуміло пережити кілька економічних реформ і суспільних трансформацій. Мова про ПАТ «Іршавський абразивний завод».
Начальник відділу кадрів Борис Ломага знайомить із виконуючою обов’язки начальника цеху Марією Кебелеш.
Марія Василівна переводить стрілки уваги на робітниць:
— Головна увага їм, пишіть про них.
Перші, до кого підходимо, формувальниці відділення №2 ДАІ №1-2 Адріана Семак та Еріка Гардубей. Дві подружки: одна прийшла на роботу на завод за рекомендацією іншої. Сама ж Еріка Владиславівна поступила на роботу рівно два роки тому після закінчення школи – у ювілейний рік незалежності України. Хоча по правді, обидві дівчата отак напряму не пов’язують свою робітничу біографію із біографією країни. На цьому формувальному відділенні трудяться переважно молоді. Тут і обладнання їм під стать – сучасне, імпортне. Преси італійські, найстарішому із п’яти – лише шість років.
Ймовірно, що початок трудової біографії дівчини і не пов’язували б із найбільшим державним святом України, якби в цьому ж цеху не зустрілися із Ольгою Буряс. Статечна жінка зі своєю напарницею Ольгою Мошколою мають одинаковий трудовий стаж, трудяться більше трьох десятків років на пресах потужністю 630 тонн. Проте лише Ольга Іванівна Буряс тридцять п’ять років тому стала за потужний прес 23 серпня. І з того часу незмінно і щоденно, окрім святкових та вихідних, виконує і перевиконує норму.
Звичайно, ніхто із цих дівчат, жінок, що самовіддано трудяться на підприємстві, спеціально не підрихтовував свої життєві поступки до дат, віх чи урочистих подій у історії України. При цьому подібні співпадіння підносять на особливу висоту знаменні події і окремих громадян, на чиїй повсякденній праці тримається і живе країна. Адже їх мільйони. Непомітних, скромних трудівників, хто по-справжньому є надбанням республіки.

Михайло ІСАК.

Ваш отзыв

Ваш коментар