- Нове життя - https://nz-ir.com -

Лікнеп для продавців меду

Чого тільки не почуєш від продавців меду про лікувальну дію препаратів на основі продукції бджільництва на ринках і виставках-ярмарках. Аж до позитивного лікування хронічних онкологічних захворювань. Особливо цим вирізняються продавці, котрі не є бджолярами й не мають будь-якого відношення до бджільництва.
Більшість із нас переконана, що все знає про продукти бджільництва. Одні читають книги, інші на практиці випробували лікарську дію меду, прополісу, пилку й перги, бджолиної отрути. Та навіть не всі бджолярі, судячи з їхніх консультацій покупців, знають, що таке бджолиний хліб, королівське желе, личинкове молоко і т.д. І вже зовсім мало хто знає, що продукти бджільництва врятували японську націю від ядерного бомбардування Хіросіми і Нагасакі.
Тому нам, бджолярам й апітерапевтам, необхідно день за днем розповідати кожному споживачеві медової продукції про цілющі властивості меду й інших продуктів бджільництва. Звичайно, для цього потрібно й самим добре знати все, постійно підвищувати свої знання з апітерапії.
Якщо покупець меду запитає про лікування звичайного кашлю, то продавець повинен чітко розповісти, що мед дійсно лікує кашель, але не від уживання всередину, а при намазуванні грудної клітини хворого сумішшю розтопленого козячого або борсукового жиру в рівних кількостях з медом з наступним утепленням плівкою і пуховою хусткою.
Не можна пропонувати покупцям 6-8 видів свіжого меду, якщо відкачував його на день реалізації один-два рази. Або називати свій мед за назвами тих медоносів, нектар яких у меді не перевищує 1-10 відсотків.
Якому меду покупці довіряють беззастережно? У якого пасічника є постійні покупці? Чому в одного бджоляра мед заказують наприкінці весни, на початку літа? Я спробую відповісти на ці запитання.
Мед, який одержують бджолярі на екологічно чистих територіях, де не забруднені ні повітря, ні земля, а бджоляр не застосовує хімічних речовин на жодному етапі виробництва меду.
Але не всі меди одинакові: багато з них містять шкідливі для організму людини речовини, забруднені цезієм і стронцієм, радіонуклідами, гербіцидами, важкими металами вихлопних газів автомобілів або залишками хімічних лікувальних препаратів для бджіл. Іноді до такого забруднення призводять і самі бджолярі, розміщуючи пасіки неподалік автомобільних доріг, у забруднених викидами вугільних шахт місцях, видобувними підприємствами урану (центри Дніпропетровської та Кіровоградської областей) титану (Крим) викидами Чорнобильської АЕС (Київська, Житомирська й Рівненська області) територіях.
Менш забруднений мед мають бджолярі, котрі тримають пасіки у Вінницькій, Волинській, Полтавській, Сумській, Чернігівській й інших областях, особливо в центрі та на заході України. Про це повинні знати і продавці, і покупці меду. Деякими продавцями бджолопродуктів не сподобається оприлюднена мною інформація про екологічно забруднені території. Але завжди треба пам’ятати мудрі слова філософа Луція: «Багато хто (навіть досвідчені бджолярі) розігрівають закристалізований мед (найчастіше при температурі вищій 45 Со і не на водяній бані), пояснюючи це підвищеним попитом покупців на рідкий мед. Але правильно було би пояснювати людям, що мед необхідно вживати закристалізованим «вприкуску», максимально довго затримуючи його в роті. Перемішуючись зі слиною, він краще засвоюватиметься й приносить більшу користь. А споживаючи рідкий мед, який швидко проковзується, не одержите лікувального ефекту, бо він буде перетравлений ферментами шлунку.
Будь-який бджоляр знає: якщо інтенсивно годувати бджолині личинки маточним молочком, то з них виростуть матки, які можуть жити не 35-40 днів (як звичайна бджола) а й 5-7 років. Так і людина, якщо перестане навантажувати свій організм щоденною переробкою кристалічного цукру, а замість нього вживатиме мед, що легко засвоюється, то й житиме значно довше. Прикладом можуть бути ті ж японці, котрі безкоштовно видають дітям і людям похилого віку мед і маточне молочко (імпорт маточного молочка з Китаю перевищує 1800 тонн в рік). Тому й тривалість їхнього життя найвища на планеті.
Можливо, комусь здасться дріб’язковим, але не можу не сказати про те, що деякі продавці видають свій мед за кримський чи місцевий. Деякі бджолярі утримують 7-8 сімей, а меду на продаж мають 500 літрів! Це перекупники, які торгують невідомо чиїм медом, скуповуючи його за безцінь, продають як місцевий і за таку ж ціну. В 2018 році в наш район потрапив мед, який не пройшов тест на якість на кордоні, його повернули з польського кордону. Раніше їх називали спекулянтами. Я не буду говорити про «циганський мед», а про те, що багато чесних і відповідальних бджолярів несвідомо можуть його сфальсифікувати. В основному, через відсутність знань.
Які ж висновки варто зробити з цієї розмови?
По-перше, бажано цю тему обговорити серед бджолярів села, міста, району. По-друге, підняти культуру реалізації меду і його якість. По-третє, консультуючи покупців, не вводити їх в оману, а розповідати про те, що сам добре знаєш. І звичайно, самим вчитися й членів своїх родин навчати. Українці – народ гордий, толерантний і віруючий, то зможе організувати продаж меду не гірше, аніж у Європі.
Підготував Юрій САМОРИРА, пасічник