Версія для друку Версія для друку

Її душа окрилена словом, піснею, танцем

Гірське мальовниче село Лисичово. Воно славиться історичною пам’яткою – водяною кузнею, чудовими краєвидами гір і полонин, а також талановитими людьми. У цьому селі 24 липня 1958 року народилася вродлива дівчинка Оксанка.
З дитинства була кмітливою і запальною, захоплювалась декламацією поезій, музикою, танцями.
Не дивно, що Оксана вирішила стати педагогом, адже батьки вчителі привили їй любов до художнього слова, мистецтва. А енергію черпала з гір, смерек, берізок, серед яких вона зростала.
Розпочала свою трудову педагогічну діяльність піонервожатою в Імстичівській восьмирічній школі, де виявились її організаторські та музичні здібності.
Оксана Михайлівна Бокотей стала активним учасником танцювальної групи Іршавського районного ансамблю пісні і танцю «Верховина», часто була ведучою творчих літературних вечорів у будинку культури. Завжди активістка, лідер у товаристві, цікавий співрозмовник із почуттям гумору. Багатогранний талант допомагав їй у педагогічній роботі.
Працюючи вчителем в Іршавській СШ №2, Оксана Михайлівна була улюбленою для учнів, уміла зацікавити на уроці кожного із присутніх, у неї надзвичайний підхід і контакт із школярами різного віку. Любила усіх: і слухняних, і вередливих, і успішних, і невстигаючих. Для неї кожен підліток – це особистість. Їй вдавалось знаходити у дітей нахили до музики, танцю, художнього читання. У Оксани Михайлівни було таке гасло: « Не любиш дітей – не йди працювати в школу». Із великим ентузіазмом вчителька проводила позакласні заходи (ранки, диспути, вечори), брала активну участь у створенні сценаріїв до святкування Останнього дзвоника, новорічних вечорів та у підготовці музичних номерів звітних районних концертів. Організувала гурток народного танцю. Її вихованці неодноразово виступали на районній та обласній сценах, одержували призові місця.
У 1991 році Оксана Михайлівна була делегатом Всеукраїнського з’їзду вчителів у м. Київ.
Багато років працювала керівником школи молодого вчителя з російської мови та літератури. Її показові уроки були напрочуд цікавими, змістовними, адже першим наставником у неї була колишня вчителька російської мови та літератури , справжній майстер художнього слова Марта Данилівна Калинич, про яку вона часто згадує теплими словами.
Нині Оксана Михайлівна навчає учнів світову літературу в Іршавській гімназії. Вона – відмінник народної освіти, вчитель-методист. Як досвідчений педагог-наставник і класний керівник, користується заслуженим авторитетом у школярів, батьків, колег. У неї двоє дітей: син Максим, який служить у АТО, донька Марія, яка теж працює в гімназії вчителем англійської мови. Знаходить час і для трьох онуків, якими вона пишається і з радістю про них говорить.
Шановна ювілярко! Нехай Господь дарує Вам щастя, здоров’я, радість та родинне тепло!

Друзі-колеги

Ваш отзыв

Ваш коментар