Версія для друку Версія для друку

РЕНАТА. ПЕРЕД СВОЇМ НЕБОКРАЄМ

Їй минуло трохи більше трьох років, а вона навдивовижу то за однією бабунею, то за іншою, виспівувала їх улюблені народні пісні. Її бабка, Ганна Іванівна Шкіря де ходила – там співала «Била мене мати березовим прутом», «Тече вода каламутна» та інші. Так само було і з бабкою Оленою.
Пішовши у перший клас, Рената Жідов із Чорного Потоку водночас почала відвідувати студію відомого ансамблю «Кирниченька» під керівництвом Едіти Василівни Токар.
Маленька солістка ансамблю типова закарпатка. Вона надзвичайно тонко відчуває всі нюанси пісні, мелодії. Вона якимось незбагненним, властивим тільки рідкісним талантам, природженим чуттям, притаманним тільки їм хистом передають ті, інколи невловимі зовні нотки, що хвилюють наші душі. Їх виконання піднімає із потаємних глибин нашої сутності то первинне, по якому наші пращури впізнавали своїх, рідних.
Репертуар цієї дівчинки-горянки, солістки відомого, без перебільшення по Україні та її межами, ансамблю ще не налічує десятки, як у дорослих естрадних зірок, пісень. Але її виконання пісень «Скрипалик» і «Тримай мене міцно» із репертуару Христини Соловій бере за душу і навіть у не надто сентиментальних дорослих інколи навертає сльози.. Манера маленької артистки Ренати Жідов це не тільки емоційність, але ще й певна музична, сольна довершеність. Інакше б наша юна землячка нестала лауреатом столичного фестивалю «Перлина-фест», закарпатського фестивалю «Джерельця Карпат».
А ще наша маленька зірочка майже постійно отримує запрошення на свята, ювілеї, урочисті заходи. Недавно вона успішно виступала на сцені Будинку Уряду України, у Луцьку у Волинському обласному академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка та на інших театральних і естрадних подіумах.
На прикладі Ренати можна, безумовно, стверджувати, що гени не пропадають і рано чи пізно природний дар, немов та брунька, у якій «спить» краса цвіту, за сприятливих обставин розквітне. Такими сприятливими обставинами найперше є рідні юної артистки. Мама Антоніна Михайлівна – вчителька початкових класів Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка здобуває другу вищу освіту, і батько Іван Іванович, який роками трудиться в далекій Празі, аби забезпечити сім’ї нормальне життя та можливість огранювати і розвивати талант юної зіроньки Ренати. А ще є старший брат, який має намір здобувати вищу освіту після закінчення рідної школи.
Здається, не так далеко у часі минули ті роки, коли рідна бабуся Ренати – Олена, йдучи на ниву з мотикою за плечима, виспівувала так, що аж на другому кінці села заслуховувалися її голосом. Тепер голосистою Ренатою заслуховуються чи не по всій Україні. Як би то не було, а пройде кілька років, і випурхне оцей наш соловейко з-під крила теперішніх своїх наставників: Едіти Токар – у ансамблі «Кирниченька» та Олександра Рацина – у Іршавській дитячій щколі мистецтв по класу баяна. Обіпреться вона на свої власні крила і злетить на свій небокрай.
Михайло ІСАК.

Ваш отзыв

Ваш коментар