- Нове життя - https://nz-ir.com -

Говори і будеш почутий

Сучасна молодь доволі часто чує докори на свою адресу: «мовляв, от ви тепер сидите в тих комп’ютерах, а в наш час…» і починається розповідь як старше покоління проводило своє дозвілля. Так, нема сумнівів в тому, що молоді люди дуже багато часу проводять за комп’ютером, у соціальних мережах і т. д., а взагалі нам нема де піти. Іршавський район майже повністю складається з сіл, в яких не дуже часто трапляються якісь клуби або місця, де б молоді було цікаво. А якщо і є, то ті розважальні місця рідко працюють. Раніше влаштовувались дискотеки в сільських клубах, проводилися літературні вечори, і взагалі молодь намагалася об’єднуватися. Зараз цим ніхто не займається, я не думаю, що якщо б, знову, почали організовувати ті ж самі заходи як і раніше, то хтось би сидів за комп’ютером. Так, безперечно, в м. Іршава є багато кафе та ресторанів де б було можна провести свій вечір та всі вони закриваються досить швидко близько 23:00, та й не всі мають можливість ввечері поїхати у місто.
Звичайно, є й провина молодих людей в тому, що відбувається. Так, вони розмовляють між собою що: «от було би круто десь сходити вечерком, та звичайно в нас у селі ніде піти», але говорити у компанії то одне, а заявити про свої думки, взяти участь в організації, це зовсім інше. Молодь також повинна зрозуміти, що їм теж потрібно включатися в процес, подавати думки, щось робити для здійснення своєї мети. Таки згодом вони всі матимуть своїх дітей, і я не думаю, що хтось би хотів у майбутньому, коли його дитина спитає, як він проводив свій вільний час, щоб відповісти: «а ніяк, нам ніде було піти».
Однак і влада на це повинна реагувати. Адже це і її проблема, як проводить свій вільний час майбутнє країни. Безперечно, в Україні є багато проблем та все ж це не означає, що потрібно зациклитися на головних і більше нічого не бачити. Бо ж якщо керівництво дасть молоді свою руку підтримки, і вони об’єднаються. То хто знає, можливо через певний період нам все таки буде де піти.
От що думає представник громадських активістів Ярослав Сухан: « З молоддю необхідно вести діалог, постійно спілкуватися. Це повинна бути не показова одноразова акція, а повсякденна приємна робота. В нас багато освічених і талановитих молодих людей. Вони повинні об’єднуватися не залежно від віросповідання, політичних інтересів та національностей.
Що стосується думки молоді, то поспілкувавшись з їх представниками, вони готові співпрацювати, просто потрібно, щоб хтось спрямував їх в потрібне русло. Показав і допоміг відновити те, що було раніше.
Отже, наше дозвілля як і наше життя повністю залежить від нас. Молоді не слід мовчати про свої проблеми, а потрібно говорити за себе. А влада повинна нас почути. І підставити нам плече допомоги. Тільки при активній співпраці і взаєморозумінні ми зможемо досягнути результату, і дуже сподіваюся, що хорошого. Що влада спробує зрозуміти потреби молоді, і втілить їх в життя. А молоді люди підтримають її в цьому і стануть активними учасниками у даному питанні.

Аліна Мочан,
студентка І курсу факультету журналістики УжНУ