Версія для друку Версія для друку

Біля нього колеги почували себе впевнено

Так говорили про нашого земляка, талановиту і працелюбну людину – Володимира Дмитровича Брича, колеги по роботі як в обласному управлінні охорони здоров’я, так і в обласному госпіталі ветеранів війни.
Народився він 15 листопада 1955 року в селі Великий Раковець в інтелігентній родині. Батько Дмитро Юрійович працював головою колгоспу, а мати, Олена Дмитрівна, – вихователем дошкільного навчального закладу. У 1978 році успішно закінчив медичний факультет Ужгородського державного університету, здобувши кваліфікацію лікаря.
Свою трудову медичну діяльність розпочав з інтернатури, яку проходив на базі Костопільської центральної райлікарні Рівненської області. У цій же області працював на посаді лікаря функціональної діагностики. Потім військова служба, після якої направлений на роботу заступником головного лікаря Ужгородської районної лікарні в м. Чоп.
Із вересня 1987 року призначений на посаду заступника завідувача облздороввідділу. Тут він майже тридцять років віддав організації та зміцненню охорони здоров’я в області.
Володимир Дмитрович був людиною слова. Якщо пообіцяв – обов’язково виконав.
Пригадується такий випадок. Поїхали ми з головним дільничним лікарем Василинцем Михайлом Михайловичем в обласне управління охорони здоров’я по допомогу. Потрапили на прийом до Володимира Дмитровича. Він нас привітно прийняв, вислухав, забрав лист-прохання. Через певний час Білківська дільнична лікарня була забезпечена усім необхідним.
Він з повагою ставився до відвідувачів, всіляко допомагав у працевлаштуванні та лікуванні.
З грудня 2014 року Володимир Дмитрович – головний лікар обласного госпіталю ветеранів війни. Тут він теж проявив себе. За його керівництва багато зроблено для покращення палат, обслуговування, лікування, благоустрою двору та будівлі. Все оновлено у палатах, у дворі. Навіть зведено капличку, де пацієнти мають змогу помолитись.
У жовтні 2016 року, завдяки Володимиру Дмитровичу, мені пощастило перебувати в обласному госпіталі ветеранів війни (як дитина війни), де зміцнював здоров’я.
27 жовтня, день мого 75-річчя, для мене став знаковим. Прямо в кабінеті головного лікаря госпіталю Володимира Дмитровича Брича з рук редактора видавництва «Карпати» Бориса Григоровича Кушніра я отримав перший примірник авторської книги «Білки. Славетне село славетних родин». І тут же цей примірник я подарував прекрасній людині, лікарю за покликом серця Володимиру Дмитровичу Бричу.
Володимира Дмитровича не стало.
Петро ПІТРА,
с. Білки

Ваш отзыв

Ваш коментар