Колгоспів у нас давно вже немає і в помині, але здається та свідомість як ракові клітини точать сучасне буття. Старше покоління добре пам’ятає ту народну приказку: у колгоспі добре жить – один робить, сім лежить. До чого б це. Ось до чого.
Ліс між нашим Загаттям і мукачівським Завидовом – одна із мальовничих місцин Іршавщини. Лісівники Загатського лісництва постаралися та обладнали тут кілька чудових рекреаційних об’єктів.
Проте незайманою природою тут можуть насолоджуватися хіба що «перші» наші земляки, всі інші як відпочивають серед сміття, так і самі залишають після себе купи непотребу.
Отож і доводиться майстрам лісу займатися невластивою справою – час від часу прибирати за гостями. Та ще й нести за це фінансові затрати, адже підприємство, що займається утилізацією сміття задарма його не вивозить, та ще й у таких кількостях.
Якщо вже принципово, то справа навіть не в грошах – совість та природну красу за них же не купиш.
Михайло
БОРЖАВСЬКИЙ.
