Версія для друку Версія для друку

Незагоєна рана

Час невблаганний: спливає швидко і дуже часто непомітно. Ось уже минає тридцять друга річниця з того часу, як сталася страшна біда, що сколихнула не лише Україну, а й весь світ. Двадцять шостого квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції вибухнув четвертий енергоблок. Це мало непоправні наслідки. Тисячі людей змушені були покинути свої домівки. Багато хто помер від смертельної дози опромінення, чимало отримало в спадок хронічні захворювання. Переживати це все доводилося не легко. Це ж тільки уявити, як було важко тим, хто пішов ліквідовувати наслідки трагедії на Чорнобильській АЕС. Загрози не бачиш, не відчуваєш її запаху чи смаку, а радіація жорстоко вражає. Без сумніву, вони – герої. Залишили вдома сім’ї, родини, ризикуючи власним життям і здоров’ям пішли в горнило смерті докладати усіх зусиль, щоб наслідки цієї техногенної катастрофи локалізувати, щоб вони не охоплювали все нові й нові території і життя.
Серед тих, хто мужньо боровся з «плодами» Чорнобиля, були й іршавчани. Вони поповнили ряди тих, котрі без роздумів і вагань пішли в небезпечну зону творити жертовну справу. Нам усім треба схилити голови перед їх благородним вчинком і низько вклонитися їм. Слід ніколи не забувати їх подвигу, віддячувати їм.
Минулої середи біля пам’ятника жертвам Чорнобиля відбувся мітинг-реквієм. Тут зібралися керівники району, районних установ та служб, представники інтелігенції, громадськості, духовенства, ліквідатори аварії та всі небайдужі. Прийшли вони з болем у серці, зі щемом у душі. Були в глибокій задумі, «прокручували» в пам’яті всю наявну інформацію про ті жахіття. На очі накочувалися сльози, адже про такі події згадується з гірким присмаком. До підніжжя пам’ятника поклали квіти та запалені лампадки. Всіх померлих чорнобильців вшанували хвилиною мовчання. Дуже шкода, що їх вже немає серед нас. Вони заслуговують на вічну шану.
Панахиду за душі померлих тих, хто боровся з лихом атома, відслужили отець Василій Ігнат – настоятель Петро-Павлівського православного храму м. Іршава та протоієрей Олександр Булеца.
Учениці Іршавської ЗОШ І-ІІІ ст. №2Вікторія Панько та Злата Лівак декламували вірші на тематику про Чорнобиль. У їх голосі відчувалися нотки смутку та співпереживання.
Чорнобильська трагедія – чорна сторінка в історії України. Дай, Боже, щоб таке більше ніколи не повторилося. Певно, за це нам треба щиро молитися.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар